Якщо суспільство зазнає постійних та систематичних криз у різноманітних сферах, це означає, що в процесі особистого розвитку людей була порушена основа етичного, морального та психічного виховання і освіти. Ні для кого не таємниця, що наше суспільство перейшло до тотального споживацького механізму існування. Процес споживання з величезною швидкістю знищує моральну сутність людини. Такі людські якості, як любов, взаємоповага, толерантність, довіра, співчуття, підтримка, доброта, зникають із нашого повсякденного життя. Але це ті фундаментальні «цеглинки» людської моральності, на яких будується стабільне, сильне і щасливе суспільство. В природі усе взаємопов’язане. Процес споживання має заміщуватися процесом поповнення, віддавання та служіння. В іншому випадку наше суспільство приречене не лише на затяжну кризу, але й може повністю деградувати.
Особливу небезпеку для суспільства становлять ситуації, коли об’єктивно недобрі і аморальні позиції життя нав’язуються суспільству у якості нового необхідного соціального устрою під виглядом псевдодемократичних змін і загальнолюдських цінностей. Якщо ця підміна не викривається або не зупиняється суспільством юридичним способом, а наступні покоління свого часу не можуть повернути ситуацію у вірне русло, тоді в суспільства є реальні шанси піти в історичне небуття.
Така доля спіткала багато цивілізацій давнини, чиї культури не змогли відтворювати Людину Добра і Моральності у наступності поколінь, хоча в їхніх культурах не було нестачі в індивідах, що часом були високо професійні та різносторонньо освічені. Так, Ганнібал був видатним полководцем свого часу, все ж Карфаген впав. Гітлеризм взяв початок у передовій, за мірками свого часу, в науковому відношенні Германії і заволодів умами її населення, та третій рейх теж було повалено, незважаючи на свої науково-технічні успіхи. І в обох випадках причиною краху була не випадковість, не воєнно-технічна і економічна перевага переможця, а катастрофічне ухилення їх народів і культур від русла добра і моральності у бік неправедності і об’єктивного зла.
Відомий письменник-фантаст і видатний вчений-палеонтолог І.А.Єфремов писав до свого приятеля, американського палеонтолога Еверета Олсона: «Ми можемо побачити, що з давніх-давен моральність і честь значно суттєвіші, ніж шпаги, стріли і слони, танки і бомбардувальники. Всі руйнування імперій, держав й інших політичних організацій трапляються через втрату моральності. Це є єдиною причиною катастроф протягом усієї історії, тому, вивчаючи причини майже всіх катаклізмів, ми можемо сказати, що руйнування носить характер саморуйнування».
Ціль існування та розвитку Людини Розумної як біологічного виду зводиться до максимально можливого вивчення генетично зумовленого потенціалу розвитку. Замість цього мотивом багатьох дій і вчинків виступають інстинкти сексуально-їстівного характеру. Саме цьому так довго змушений був бродити через весь Синоп удень, із запаленим ліхтарем у руці, давньогрецький філософ Діоген. Він пояснював: «Шукаю Людину!» Століття минули, але вони зовсім не спростили проблему, яку намагався вирішити свого часу ще Діоген.
Давайте згадаємо епізод з «Майстра і Маргарити» М.Булгакова:
«Скажи мені, любий Фагот, - спитався Воланд, - як ти гадаєш, чи змінилися люди у Москві?
- Звісно, месір, - неголосно відповів Фагот-Коров’єв.
- Маєш рацію. Городяни дуже змінилися зовні, я кажу, як і саме місто. Нема вже чого казати про костюми, але з’явилися ці…як їх…трамваї, автомобілі…
- Автобуси, - шанобливо підказав Фагот…
- Та мене, звісно, не дуже цікавлять автобуси, телефони та інша…
- Апаратура! – підказав картатий.
- Абсолютно вірно, вельми дякую, - повільно казав маг важким басом, - але значно важливішим є питання: чи змінилися городяни внутрішньо?
- Так, це дуже важливе питання, пане»
Подальші події, що зображуються в романі, продемонстрували відсутність будь-яких внутрішніх змін з часів Діогена.
Зберігся переказ про перші роки навчання у Аристотеля Александра Македонського. Коли батько Александра запитав вчителя, чи навчив він його сина початкової геометрії і фізики, Аристотель відповів, що більш ніж пів року він вчив Александра бути людиною – виховував його душу. І лише після цього майбутній видатний полководець освоював премудрості різноманітних наук. Результати такого виховання дуже добр ...
Мальцев Устин Валерьевич: Результати такого виховання дуже добре нам відомі: Македонський – єдиний відомий завойовник, який, підкорюючи народи, не руйнував їхню культуру і держави, а будував нові міста і передав людям кращі якості античної культури.
Доброчинність і благодійність є невід’ємною частиною людського розвитку і буття. Виховувати і поповнювати моральну позицію особистості в її психічних уміннях має кожна людина у всіх видах діяльності в суспільстві, на роботі і в сім’ї. Це така сама необхідність людини як харчування, сон і особиста гігієна. Є багато гарних підручників у наш час з фізики, математики, фізики, хімії та інших предметів, але не існує найважливішого для всіх спеціальностей підручника – «Як стати Людиною». Проте саме такий підручник мав би бути на чолі системи виховання і сприяти формуванню основних і фундаментальних якостей освіченої людини. Займаючись вихованням, завжди треба мати на увазі наявність душі в людині і її природжене прагнення до ідеалів добра і справедливості. Треба постійно підживлювати ці ідеали у повсякденному житті навчанням і вихованням, так само як необхідно берегти світло, щоб темрява, яка наступає сама собою, не заполонила усе.
Устин Мальцев,бізнесмен,громадській діяч,меценат