"Є люди які будують приватне житло, а насправді то є будинки відпочинку в яких за сезон відпочиває по 100-200 осіб, але на це люди не звертають увагу. А я збудував будинок для відпочинку, для своєї родини, і в мене там лише три кімнати, але це всіх хвилює”, – так голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов пояснює будівництво будинку на 225 квадратних метрах у водоохоронній зоні Азовського моря. Дім для відпочинку, що належить дружині Олександра Воробйова, також збудований у захисній зоні, за 30 метрів до урізу води. Збудований він давно, адже право власності оформлено ще у січні 2015 року, але за виділенням земельної ділянки Юлія Леміш звернулась до сільради тільки зараз.
"Жіночка за цією адресою звернулась до нас з заявою надати дозвіл на викуп земельної ділянки на підставі права власності на цей будинок”, – розповів Олександр Пономарьов, голова Стрілківської сільської ради.
Попри те, що будинок для відпочинку був зведений на невиділенній ділянці та ще й у межах водоохоронної зони, у 2018 році Юлія Леміш отримала в сільраді право викупити землю під своїм будинком.
"Згідно законодавства ми розглянули це питання на сесії і підстав для відмови, зрозумійте мене правильно, ми не знайшли. Проект там 30 метрів прибережної зони”, – каже Олександр Пономарьов.
Глава генічеської РДА Олександр Воробйов під час візиту до Києва погодився відповісти на питання щодо законності своїх дій у цій історії. Почалась вона, за його словами, ще у 2007 році, коли він працював заступником директора з режиму фірми «Центр реконструкції та дизайну» у Дніпропетровську.
"В ті роки держава віддавала людям за великі гроші земельні ділянки в оренду на 49 років. Тоді ми прийняли участь в конкурсі на оренду. В документі, який ми отримали після проведення конкурсу, чітко було прописано, що держава має дати договір оренди на 49 років. І там не сказано, що конкурсант має ще щось зробити, крім оплати за цю ділянку”, – розповів Олександр Воробйов.
За право оренди ділянки у 1,2 га, яка тепер у межах села Стрілкового, за словами Воробйова, було тоді сплачено 70 тисяч гривень. Але висновку щодо затвердження земпроекту на орендовані ділянки в обласному управлінні земельних ресурсів переможці конкурсу так і не отримали. Воробйов каже, що з людей вимагали хабарі.
"Висновок не надала державна установа, та структура яка виставила цю земельну ділянку на конкурс. І вже десятки років 90% людей – переможців конкурсу, не отримали такого висновку. Бо там пропонували принести гроші”, – каже Олександр Степанович.
Отже, Олександр Воробйов та його дружина звели будинок для відпочинку на невідведеній землі. І це, без сумніву, є порушенням закону. Але Олександр Степанович каже, що так тоді робили всі.
На кадастровій карті ділянка, на якій зведений будинок дружини Воробйова, і досі не позначена як оцифрована, тож не показує кадастровий номер. Рішення про викуп ділянки голова сільради надати нам відмовився. Олександр Воробйов обіцяв надати усі документи, однак надіслав тільки фото титульної сторінки проекту землеустрою із кадастровим номером ділянки, на якій, як він каже, і зведено будинок.
"Ми розробили проект і навіть отримали кадастровий номер – та чомусь він досі приховується. Але ж він визначений саме на той час держгеокадастром.”, – каже голова РДА.
В управлінні Держгеокадастру області на наш запит повідомили, що ділянка за цим номером перенесена до архіву Державного земельного кадастру. Тобто, вона і досі не оформлена за Леміш.
Однак найважливіше тут інше: у надісланій копії проекту землевідводу вказано інше ім”я орендаря – Миколи Березовського, а цільове призначення – розміщення готельно-розважального комплексу. Але голова Генічеської РДА каже, що дозвіл на будівництво будинку на цій ділянці він отримав законно.
"У мене є декларація на початок робіт, декларація на ввід в експлуатацію будинку і остаточно всі документи. Якби чогось не вистачало, я б не отримав право власності”, – каже Олександр Воробйов.
Те, що в нашій корумпованій державі можна отримати будь-які документи – не новина. Питання в тому, чи законно вони були видані? Однак у цьому випадку можна напевне говорити про дві речі: будинок дружини Воробйова збудований на ділянці, яка не відводилась їм ні в оренду, ні у власність – тобто, це самозайнята земля.
По -друге, ділянка не була оформлена в оренду і пану Березовському, який, вочевидь, діяв в інтересах Воробйова. Про роль Миколи Березовського – колишнього міліціонера, а нині власника бази відпочинку в Стрілковому, в освоєнні земель Арабатки варто розповісти в окремому розслідуванні.
То чи був в Олександра Воробйова інший, правовий вихід із ситуації, коли в Держземресурсів відмовились погодити проект землеустрою? З’ясуємо на окремому прикладі.
Законний метод
Виявилось, що така історія не одна. У 2007 році Генічеська райдержадміністрація провела ще один конкурс на оренду землі на Арабатській стрілці для будівництва рекреаційних об”єктів. Перемогли близько 20 підприємців, але землю отримали не всі. Одним з учасників конкурсу було підприємство "Експрес” із Дніпра. Нам вдалося зв’язатися скайпом з його власником.
"Всі учасники тоді надіслали однакові документи до геокадастру, але комусь рішення дали, а комусь ні. Колеги наші повідомили, що якщо ми не сплатимо 5 тисяч доларів, то ми ніколи не отримаємо позитивного висновку земельників”, – розповів Віктор Пробачай, керівник приватної багатогалузевої фірми "Експрес”.
Участь у конкурсі, до речі, була не дешевою – 70 тисяч гривень, на той час майже 10 тисяч доларів. Віктор Пробачай вирішив через суд оформити надану йому землю в оренду.
"Ми подали до суду позовну заяву та оскаржили висновок держземресурсів України. У 2015 році отримали таку ухвалу: визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи виданий державним агентством земельних ресурсів України стосовно проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 49 років земельної ділянки приватній багатогалузевий фірмі "Експрес”, – повідомив Віктор Пробачай.
Попри позитивне рішення Вищого адміністративного суду, у червні 2018 підприємство "Експрес” вкотре отримало відмову в затвердженні проекту землеустрою. Цього разу вже з іншої причини.
"Ми звернулися знову до них, але отримали відмову на підставі того, що нам треба копію договору із розробником проекту надати засвідчену не лише нашим підприємством, а й цим розробником. Хоча це не передбачено законом”, – розповів керівник приватної багатогалузевої фірми "Експрес”.
В липні підприємство знову направило документи на експертизу. Але відповіді ще немає. До речі, на ділянці, що знаходиться в п’ятистах метрах від води, Віктор Пробачай планував побудувати торгово-розважальний комплекс. Зараз там пустир, який, очевидно, чекає потрібного чиновникам інвестора.
Більш того, за словами Олександра Воробйова, уся земля тут вже розподілена – дарма що на кадастровій карті цього не видно.
"Вся повністю Арабатська стрілка умовно приблизно була поділена на рівні шматки, усе узбережжя. Тобто там нічого не залишилось”, – каже Олександр Воробйов.
Звісно ж, глава РДА, який сам, як він каже, потерпів від свавілля хабарників, міг би дуже допомогти у наведенні ладу із землекористуванням на Арабатській Стрілці, яка, як він мріє, має стати курортною мекою. Але для цього треба самому, і першому, піти правовим шляхом.
Однак після того, як по сусідству з Воробйовим з’явилась ділянка начальниці управління земкадастру області, яка хоче просто "Полежати на зємєлькє біля моря”, системні інвестори тут навряд чи скоро з’являться. Далі буде…
Анастасія Шевченко, Центр журналістських розслідувань