- «Майже 50 тисяч дельфінів загинули».
- «Токсичні речовини, що потрапили до моря, будуть розкладатися десятиліттями».
- «Чорне море почервоніло через велику кількість токсичних речовин і цвітіння водоростей».
- «Азовське море буде мертвим, якщо світ не допоможе його відновити»
Що відбувається у Чорному морі через війну, наскільки вплинуло на його екосистему руйнування Каховської ГЕС та в якому стані наразі перебуває Азовське море, і що про це відомо – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Міндовкілля повідомляли, що російська військова агресія, підводна активність, вибухи та мінування забруднюють моря та отруюють життя їхніх мешканців.
Можливості дослідження узбережжя Чорного та Азовського морів обмежені, але природоохоронці фіксують та обчислюють збитки, завдані внаслідок забруднення та засмічення морів і прибережних зон, для включення їх до матеріалів кримінальних проваджень проти Росії.
Українські екологи також б'ють на сполох з приводу того, що спека, забруднення та руйнування Каховської ГЕС завдали Чорному морю серйозних екологічних збитків.
Цього літа море почервоніло через масове цвітіння водоростей. Також фахівці попереджають про небезпечні техногенні наслідки.
«Гинуть морські тварини»
Зокрема, хімік та біолог, керівник громадської організації «Зелений лист» Владислав Балінський зазначив, що найбільш масштабного впливу на стан акваторії Чорного моря завдало руйнування Каховської ГЕС. Але і до цієї події збитки завдавалися величезні.
«До цього науковці фіксували такі наслідки, як загибель дельфінів, такі системні процеси, які не спостерігалися до активних військових дій. Тоді вже, у середині 2022 року, прокуратура відкрила кримінальне провадження по екоциду якраз внаслідок загибелі ссавців морських дельфінів і китоподібних. Масштаби цього явища доволі величезні були. Профільні фахівці кажуть, що десь до 50 тисяч дельфінів загинули. Можна про це казати тільки по таких непрямих даних, бо їх немає, а фіксуючи загальну кількість загиблих тварин на узбережжі. Бо не вся частина дельфінів взагалі дістається узбережжя», – сказав він «Новинам Приазовʼя».
«Стан Чорного моря суттєво погіршився»
За його словами, після руйнування Каховської ГЕС і витоку водосховища «стан Чорного моря суттєво погіршився». Експерт називає ці дії екоцидом і як він висловився «можна порівняти по силі впливу на довкілля з Чорнобильською трагедією».«Дуже величезна площа була під впливом цих процесів. Це не тільки акваторія Чорного моря, і саме, як мінімум, вся північно-західна частина – шельфова зона. Мова йде про зону вздовж узбережжя і території Румунії, Болгарії. Об'єм водосховища дуже величезний. Об'єм води десь приблизно 20 кубічних кілометрів. Тобто, якщо порівняти з об'ємом, наприклад, Одеської затоки, то це в десять разів більше. Стався вплив у вигляді залпового опріснення спочатку, а потім відбувався вплив у вигляді потрапляння різних забруднювачів, в тому числі токсичних речовин, мастильних матеріалів, бо тоді зафіксували потрапляння від 400 до 600 тонн паливно-мастильних матеріалів в акваторію Чорного моря», – зауважив він.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
Цвітіння і відновлення
Після руйнування Каховської ГЕС науковці спостерігають поступове відновлення стану акваторії Чорного моря, розповідає Балінський. Втім, деякі процеси є незворотними через наслідки.
За його словами частина Чорного моря, яка розташована між Одесою і фактично до дельти Дунаю уздовж берега – найбільш цінна для біорізноманіття всього Чорного моря, тому що саме ця шельфова частина відіграє важливішу роль для відтворення водних організмів.
«До неї примикає дуже велика кількість мілководних чорноморських лиманів. Цю територію називають колискою Чорного моря. І ось ця північно-західна частина і потрапила під максимальний вплив. Зараз ми фіксуємо поступово відновлення, але відбулися такі незворотні процеси, які стосуються якраз співвідношення кількості різних видів гідробіонтів. В нас взагалі нормальної солоності десь 14-15 проміле, і тоді водні організми: ракоподібні, молюски, риби нормально себе почувають. А от коли оця хвиля забрудненою прісною водою була, то солоність опускалася до 4 проміле. Тобто, розумієте, в нас питна вода, яку ми споживаємо, може доходити до 1,5-2 проміле, а тут 4. Це майже прісна водойма була і звісно, що це дуже і дуже погано вплинуло на стан гідробіонтів»
Цвітіння Чорного моря також свідчить про те, що до його акваторії потрапила велика кількість токсичних речовин, додав експерт. Він каже, що у світі таке відоме явище називають «червоний приплив».
«Бо розмножуються дуже сильно дінофлагеляти – одноклітинні водорості, які викликають забарвлення моря в червоний колір. Інтенсивність цього процесу була дуже-дуже висока, море набуло червоного кольору, а вночі воно ще і світилося. Тобто це процес, який називається біолюмінісценція. Крім цих одноклітинних організмів також фіксувалося цвітіння ціанобактерії. Це теж такий загрозливий стан, бо така кількість одноклітинних організмів і бактерій може викликати задуху, тобто заморні процеси, коли інші гідробіонти просто вмирають, вони не витримують, бо кисню недостатньо», – зазначив Балінський.
Загрози для людей
Стан Чорного моря досліджує також екологічна організація Let’s Do It Ukraine. Лідерка цього руху Юлія Мархель розповіла «Новинам Приазов’я», що деякі токсичні речовини, котрі потрапили до моря, будуть розкладатися десятиліттями. Вона зауважила, що на це плинула війна та руйнація греблі Каховської ГЕС.
«Чорне море забруднено токсичними речовинами, нафтовими продуктами, нафтовими вуглеводами, і хлорорганіка потрапила, тяжкі метали, тобто і зараз у Чорному морі вони в межах припустимих норм. Але вони ніколи нікуди не діваються. Все сміття, всі токсичні речовини, тяжкі метали, які потрапили в Чорне море через війну і катастрофу на Каховській ГЕС, залягають на дно, і зі штормами, з хвилями, постійно підіймаються, приходять до берегів і повертаються назад. Самі всі ці речовини будуть розкладатися від 12 до 70 років. Тому ми не можемо сказати, що це на один рік. Це буде на багато років», – пояснила вона.
Забруднення може становити загрозу і для людського організму, зазначила екологиня. У невеликій концентрації токсичні речовини можуть і не вплинути на здоров'я людини, але з часом вони можуть накопичитися.
«Токсичні важкі метали навіть з водою елементарно на шкіру потрапили, або проковтнули випадково, воно потрапляє до людського організму і нікуди не дівається. Я як дослідник, як екоактивістка, як людина, яка живе в Україні, на превеликий жаль, прийняла для себе рішення, що ані я, ані моя родина, купатися в Чорному морі за нашого життя не будемо. Я точно не доживу до того часу, коли воно саме очиститься. Далі – це вибір кожного. І можна сказати, що дійсно, в маленькій концентрації всі ці речовини, які потрапляють до нашого організму через воду і харчовий ланцюжок, вони не складають такої загрози. Але, чим більше ми їх накопичуємо в організмі, тим більше ми починаємо хворіти, тим більше ми починаємо собі вкорочувати віку. Тому, що рано чи пізно той же самий миш'як, який потрапив у води Чорного моря, і дуже-дуже багато інших речовин, вони просто дійдуть до своєї кінцевої граничної норми, і людина помирає. Вибачте, якщо дельфіни померли, мідії помирають, то це знак», – застерігає Мархель.
Екологія Азовського моря
Також на стан Чорного моря впливає Азовське море, яке дослідити наразі неможливо, зауважила Мархель. За її словами, до повномасштабного вторгнення це море страждало від скидів з металургійних заводів.«Якщо брати ситуацію зараз, то війна пошкодила всі очищувальні системи на цих заводах, всі ці накопичувачі, вони в будь-якому випадку зруйновані, і вони вже потрапили в Азовське море. Тобто сказати, що там будуть живі організми, або ми зможемо відновити екосистему в цьому столітті, я не впевнена. По-перше, нам треба відвоювати ті території, по-друге – дослідити, а по-третє – потім приймати рішення і просити допомоги всього світу для того, щоб відновити екосистему і якось її запустити, або воно просто буде мертвим», – зазначила екологиня.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Маріуполь: «табу на тему екології»
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів «Новинам Приазов’я», що окупаційна влада не поширює жодної інформації про екологічний стан міста та Азовського моря, яке РФ теж окупувала.«Якщо я просто періодично передивляюсь різні джерела інформації звідти, можна сказати, що взагалі тема екології – табу. Тобто нічого про екологію – ні про стан землі, ні про стан води, ні про стан повітря. Просто вакуум повний. Зараз заводів немає, контролю немає, тобто ми не знаємо, в якому стані об'єкти. Якщо контролю немає, то рівень забруднення може бути просто колосальний, і моря, і повітря», – зазначив він.
Основна проблема для екології Маріуполя наразі полягає у забрудненні через завод «Азовсталь» і промислових майданчиків, які розташовані поряд із ним, каже депутат. Що з цими об'єктами зараз – невідомо.
«Шлакова гора і той хімічний відстійник, який завжди зі супутників люди бачили і казали: «Он дивіться, яка красива водичка». Там от дамба створена, і в цій дамбі завжди була вода такого специфічного окрасу, дуже-дуже яскрава. Це перша історія. Друга історія – це шламонакопичувач. Це величезна територія, тобто велике таке озеро, фактично, яке теж вдавалося в море і відгороджене спеціальною захисною дамбою, в яку фактично зливалося з мокрих систем газоочищення, які очищали повітря, мокрий шлам. Шлам – це металеві відходи того, що перегоряє, але змочене. Катер постійно по цьому озеру курсував і перемішував це все. І те, що осідало, воно потім вигрібалося, а вода за рахунок того, що усідало, за рахунок осаджувального озера, воно очищувалось і зливалось в море. І третя історія – це золонакопичувач. Це величезна територія, на якій зберігаються вже дуже давно залишки золи. Але ця зола теж постійно змочена. Бо вона сама по собі, якщо не змочена, дуже легко розлітається», – пояснив Бородін.
Крім того, на стан Азовського моря можуть впливати зливові стоки, які потрапляють до нього через дощі, додав він. В цьому випадку небезпеку несуть саме ґрунтові води через хаотичні поховання маріупольців під час блокади міста.
«Тобто все, що в ґрунтах – люди, де були поховані і їх потім не викопали, а таких поховань ще дуже багато, воно все зливається з ґрунтовими водами прямо в море. На жаль, немає зараз доступу до моря, а не маючи результатів, сказати, в якому стані зараз знаходиться Азовське море, особливо біля Маріуполя, дуже складно», – наголосив депутат.
Олена Бадюк