Продовжую бродити херсонськими степами. За тими маршрутами, які не особливо цікаві колегам, та не мають «суспільного інтересу» у більшості мешканців області. Але мені цікаво, як живуть люди в «глибинці», на що сподіваються, з чим або ким пов’язують свої надії.
Побував сьогодні у селі Червоний Чабан (зараз Преображенка - повернута історична назва) Каланчацького району. Це на самому кордоні з Кримом. Ще орієнтир - станція Вадим. Був не на пунктах пропуску, а в самому селі.
Спілкувався з сільським головою, мешканцями села. Громада готується до перших виборів об’єднаної громади. Вона буде називатися Мирненська. До її складу будуть входити наступні населенні пункти: Червоний Чабан, Каїрка, Ставки, Макарівка, Польове, Пам’ятник, смт Мирне.
Про що балакали? Про перспективи та сподівання, та звісно про проблеми. Понад 90% мешканців населених пунктів на сходках сіл підтримали об’єднання. Саме об’єднавшись люди сподіваються вирішити свої проблеми.
«У кадрах проблем нема», - каже сільський голова Чабана, Андрій Сучок (на фото).
- Є люди з Криму, наші земляки, які не хочуть там жити. Вони готові повернутися. Це кваліфіковані лікарі, фінансисти, бухгалтери тощо. Багато з них працювало на кримському «Титані» і мають відповідний досвід та знання. Тому я вважаю, що кадрового голоду в нас не буде, - каже сільський голова.
Школи та дитячі садочки закривати не будемо, навпаки будемо відкривати групи та створювати по селах НВК за типом початкова школа-д/с. Зробимо свій ЦПМД. Кадри для цього є. Вже зараз села всі освітлені, відремонтований будинок культури, в селі чисто.
Я сам був вражений наявності в населеному пункті урн.
У селі також дислокуються прикордонники. Для них створені всі умови. Повністю перероблений колишній радгоспний готель. Зараз там казарми, з уборними, душовими тощо… Солдати несуть службу в комфорті.
Було б ще краще якби в/ч була юридично приквартирована до Червоного Чабана. Тоді б прибутковий податок залишався в громаді, а це чималі кошти.
Ще проблемою є те, що близько 700 гектарів землі - людських паїв, до яких люди не можуть дістатися, нічого не вирощують, а податок на землю платити треба. Це ті землі, які розташовані на самому кордоні і ними користуються військові. Є можливість надати людям землю в іншому місці, але юридично неможна цього зробити, бо акт видається всього один раз.
Також в планах після об’єднання - ремонт дороги між декількома населеними пунктами. Ці дороги були повністю знищені, коли там квартирувалися танкісти.
«Хочемо потім по програмі ремонту доріг отримати допомогу від держави», - ділиться сподіваннями сільський голова...