Селяни піднімаються на захист своїх інтересів
Процес обговорення створення об’єднаних територіальних громад зазвичай відбувається гостро, подеколи на підвищених тонах. Домогтися при цьому конструктивну і почути одне одного не так просто. На території Садівської сільської ради Голопристанського району далі пустопорожніх балачок, як стверджують самі селяни, не вдається просунутися ні на крок уперед уже впродовж 3 років. Після останнього бурхливого обговорення, котре відбувалося не так давно в с. Іванівці, де сільського голову селяни звинувачували в гальмуванні входження до ОТГ, у відсутності об’єктивної інформації щодо потенційних можливостей громади в умовах об’єднаної територіальної громади, на проведенні наступного обговорення уже в самому Садовому наполягала тоді ініціативна група.
І ось 16 березня зала засідань у Садівській сільській раді заповнена як прихильниками об’єднання, так і його противниками. Зважаючи на те, що сільський голова Віталій Цуркан, від самого початку «задав тон» майбутньому діалогові: хочете – вирішуйте тут, як бути з об’єднанням чи приєднанням, як скажете – так і буде, а я пішов… Напевне надто зайнятий голова нагальнішими справами, що так відсторонено натякнув на те, що кінцеве рішення громади його не обходить. Чи то далася взнаки «перевтома» від кількарічного переливання з пустого в порожнє варіантів об’єднуватися чи ні, і якщо так, то з ким. Поки хтось віртуозно роками бавився у нібито демократію та спекулював на етапі добровільності об’єднання, насправді відтягувався час, який якраз грав на користь – затриматися при владі, при теплому місці, портфелі та коштах, без зайвих клопотів та підвищеної відповідальності. Селяни нарешті зрозуміли це і намагалися висловити накипіле в обличчя. І про те, що сільський голова мешкає в районному центрі, тому сільські проблеми йому буцімто особливо не болять, і що в селах його часто-густо не побачиш.
На противагу їм, сусідні громади часу гаяти не стали і торік утворили Чулаківську та Бехтерську ОТГ. І життя у них закрутилося. Манна з неба не посипалася, однак і стратегії складають, і проекти пишуть, і соціальні заклади ремонтують, і з уже досвідченими радяться, як легше пережити перехідний період і увійти в колію без катаклізмів, прийняти статути, розібратися з повноваженнями, покращити послуги, залучити інвестиції у села. А оскільки добрі новини, як і погані, розходяться швидко, то і по селах Садівської сільради ініціативні громадяни почали односельців піднімати – а чим ми гірші, чого чекати? Мовляв, об’єднання з Чулаківкою ми вже «прохукали» (коли ОТГ утворювалася, депутати-садівці несподівано відізвали своє рішення про об’єднання з чулаківчанами), кажуть селяни, то давайте тепер чи на приєднання до них іти, чи об’єднуватися з такими ж нерішучими – Чорноморською сільрадою та Олександрівською (Краснознам’янською).
В залі тривав лемент, противники ОТГ й чути нікого не хотіли, окрім своїх залізних аргументів. Затягли відому пісню, що нібито після об’єднання позакривають усе, землю віднімуть, все доруйнують, зароблене відберуть. Склалося враження, що люди або живуть немов у дрімучому лісі, звідки не видно, що відбувається назовні, або над їх свідомістю добряче «попрацювали».
Попри це, ті, кому байки про «все пропало» і про «геноцид села» добряче допекли, намагалися достукатися до односельців раціональними думками та ідеями, а що дали ОТГ тим, хто їх уже створив, – що люди надбали, а що втратили, що планують на перспективу. Криками невдоволені забивали і присутніх на зібранні голову Чулаківської ОТГ Світлану Корольову. Сільський голова зізналася, що сьогодні приєднати до себе ще громади буде нелегко, адже ОТГ, в яку увійшла також Рибальченська сільрада, вже починає організаційно устатковуватися, планувати та освоювати спільне життя в новому статусі, однак вони готові розширити об’єднану громаду новими учасниками, котрі цього забажають. Розповіла про те, як непросто будувати стосунки, коли в кожній громаді накопичилося багато проблем – і з давно не ремонтованими, а то й закритими соціальними установами, дорогами, водопостачанням. Скажімо, в деяких школах уже висипаються старезні вікна, очікують на заміну новими енергоощадними опалювальними мережами вогненебезпечні буржуйки. «Нелатаних дірок» так багато, що одночасно врахувати все, щоб у короткий термін покращити життя людей, нереально, однак на це й націлена реформа. Тож життя не стоїть на місці в об’єднаній громаді: зараз триває активна фаза підготовки до інвентаризації земель за межами населених пунктів для їх передачі в розпорядження ОТГ. І тут у залі загули: «так он чого наші бояться – що землі ревізуватимуть і викриються ті наділи, які в «чорній» оренді!
«Тепер є можливість вам на місці приймати рішення по землі, – підтвердила присутня на зібранні виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України Лариса Оленковська. – АМУ тривалий час відстоювала на державному рівні ухвалення такого рішення, щоб громадам нарешті повернули ці повноваження. Крім того, саме перед ОТГ відкривається безліч можливостей участі їх проектів у фінансуванні з ДФРР. Ви можете ще 10 робочих груп створити і далі мусувати питання створювати ОТГ і з ким, однак це не дасть вам грошей, які держава пріоритетно вкладає в розвиток об’єднаних громад». Місцевий землевпорядник активно опонував, що мовляв ніхто ніколи не віддасть землі громадам. Хтось намагався довести, що їхні гроші забере адмінцентр ОТГ, а решта сіл залишаться голі й босі, і вперто слухати не хотів про чітко обумовлений порядок розподілу освітньої, медичної та інфраструктурної субвенцій. Інші ж аргументували, що сьогодні села Іванівка, Пам’ятне, Індустріальне та й саме Садове доведені до повного зубожіння. Мовляв, далі злиднів тільки злидні, з яких потрібно виборсуватися, поки не скінчився етап добровільності об’єднання і ще можна прорахувати та вибрати, з ким з сусідів житиметься краще. Не затягувати час, а процедурно вирішувати питання приєднання чи об’єднання закликав учасників зібрання регіональний консультант АМУ з юридичних питань Анатолій Негра: «Ви ще рік тут можете сперечатися щодо конфігурації, створювати нові робочі групи, умовляти один одного, лаятися, однак кожен день зволікань – це час втрачених вами можливостей для розвитку населених пунктів та людей, котрі сподіваються». Поки хтось вичікує досидіти до кінця каденції, боячись відповідальності та того, що його можуть не обрати на новий термін, у селах оптимізують соціальні заклади. Приміром, у Іванівці закрили дитсадок.
У засіданні ініціативної групи також взяли участь сільські голови Чорноморської та Олександрівської сільських рад Людмила Засіченко та Віра Біла. Обговорювалася конфігурація об’єднання громад з різними адміністративними центрами – Чулаківкою, Чорноморським, Садовим та Бехтерами. У підсумку – остаточне слово за громадою, бо самого об’єднання, скільки не вичікуй, ніяк не оминути.
Під час засідання учасники то заходилися в словесних баталіях, звинувачуючи сільського голову та тих, хто має вплив на прийняття рішень у громаді і збиває з толку через власні інтереси, то намагалися докопатися до істини, що їм заважає жити не гірше сусідів. Дісталося й колишньому садівському сільському голові Миколі Савченку, а нині спеціалісту з земельних відносин ПП «Органік Сістемс». «Ви боїтеся ревізії землі, – зазначила жителька села Ольга Жукова, озвучуючи причину зволікань з об’єднанням. – Мої діти не живуть у селі, але я хочу, щоб вони сюди повернулися. Образливо за села нашої сільради – гроші розікрадені, школи порозбирали…». І знов полилися аргументи на користь об’єднання та відповідального перед громадою господарювання: «крупні землевласники Чулаківської ОТГ платять достойні податки в місцевий бюджет, там розвивають зелений туризм, щось лагодять, а де наші землевласники і скільки вони платять, кого ми відстоюємо?».
Олена НЕЧИПУРЕНКО
Новий день