Малоспроможні ОТГ існуватимуть і далі. Проте реформа децентралізації влади дає шанс, щоб їх кількість була якомога меншою
Про ймовірність об’єднання з сусідніми громадами у Бериславському районі досі говорять доволі неохоче. «Ми й самі ледь дихаємо. А взяти до себе «нульові» села, так з жебраками жебрак вийде», — стверджує міський голова Берислава Олександр Шаповалов.
Подібним чином розмірковують представники багатьох інших громад — і не лише їх очільники, а й самі жителі. Поки на такий крок на Бериславщині наважилась лише одна громада — Новорайська, об’єднавшись з сусідньою Червономаяцькою сільрадою, що за фінансовими показниками в останні роки посідає одне з найнижчих місць у районі. 29 квітня тут відбудуться перші вибори сільського голови і депутатів сільської ради.
Для Бериславського району це — подія. Адже тут, як і в багатьох інших громадах, до реформи децентралізації здебільшого ставляться доволі вороже. Свій погляд на реформу має і голова Бериславської райради Володимир Коновалов, котрий вважає більш доцільним створити єдину громаду на весь район. «Заклики «один район — одна громада» і створення завеликих ОТГ насправді є гігантоманією і справжньою централізацією, що суперечить суті самої реформи», — говорить експерт з питань самоврядування, голова Центру громадянських ініціатив Віталій Загайний.
Позиція Володимира Коновалова суперечить і перспективному плану формування територій громад Херсонської області. Відповідно до нього на території Бериславського району повинні утворитися 3 спроможні ОТГ: Бериславська, Козацька і Новорайська. Щоправда, до останньої громади мали б увійти ще Качкарівська, Максимо-Горківська, Милівська, Новокаїрська і Степнянська сільські ради, чого поки не сталося. «Ми пропонували приєднатися до нас Зміївці, вони відмовились. Інші ж сільради мають своє бачення щодо створення ОТГ», — прокоментував новорайський сільський голова Олександр Шокуров.
У її сьогоднішньому форматі Новорайська ОТГ виглядає не ідеально. Адже за задумом авторів реформи є певні критерії спроможності утворених громад. Серед них: загальна площа їх від 100 кв. км, чисельність жителів наближена до 10 000 осіб, власні доходи на одного мешканця не менше 700 грн., об’єднання відповідно до вже згадуваного плану формування територій.
Проте з уже створених на Херсонщині 28 об’єднаних громад 15 мають населення менше 5 000 осіб, а чимала кількість з них складається лише з кількох колишніх сільрад. Водночас, як свідчать оприлюднені нещодавно оцінки фінансової спроможності перших 12 ОТГ області за минулий рік, навіть не ідеальні з точки зору авторів реформи громади здатні продемонструвати дуже хороші результати своєї роботи.
Побоювання громад об’єднуватися з «бідними сусідами» є безпідставними з кількох причин. Ті громади, що заохотили до об’єднання більшу кількість територій та людей, котрі там проживають, мають кращий бюджет, бо в ньому залишається 60% податку на доходи фізичних осіб. Також громади, що мають близько 5 тисяч населення, як правило, вже не потребують дотацій.
— Навіть коли бідні села приєднуються до більш заможного селища чи міста, загальний бюджет об’єднаної громади все одно збільшиться, і вони матимуть більше можливостей для розвитку інфраструктури і вирішення своїх проблем, — пояснює Віталій Загайний.
Більше того: ті громади, що не зволікають з об’єднанням, мають шанс отримати додаткові можливості у вигляді інфраструктурної субвенції та акцизного податку. І чим раніше вони включатимуться в процес децентралізації, тим більше коштів можуть направити на свої потреби. Що ж стосується малоспроможних громад, то вони вочевидь існуватимуть і надалі. Проте сама реформа дає шанс, щоб кількість небагатих і дотаційних громад стала якомога меншою. І Новорайська ОТГ таким шансом уже скористалася.
Олег БАТУРІН.
Новий день