Особливості формування та виконання місцевих бюджетів, ефективне управління фінансовими ресурсами та запровадження програмно-цільового методу бюджетування обговорювали під час виїзного практикуму в Бериславі, в якому взяли участь голови, секретарі міських, сільських та селищних рад, старости ОТГ, спеціалісти з фінансово-економічних питань, представники апаратів та депутати місцевих рад.
«Заземлення» податків до місцевих бюджетів
Інтерактивне спілкування дозволило виявити ключові проблеми, з якими доводиться зіштовхуватися органам місцевого самоврядування у зв’язку з численними змінами до податкового та бюджетного кодексів, запровадженням на практиці галузевих реформ. Обговорення виходило за межі обраної теми і викликало жваве зацікавлення. Як зазначали учасники, сьогодні методична підтримка, консультування фахівців є запорукою того, що громади швидше адаптуються до нових умов і уникнуть характерних помилок. Відтак, актуальним є не лише пошук джерел розширення наповнення місцевих бюджетів, що спонукає активізуватися та взятися за аналіз свого потенціалу, а й наполегливість у легалізації робочих місць, виведення з тіні бізнесу, створення сприятливого клімату для інвесторів. Зі слів учасників, зараз украй важливо «прописати» у себе крупні сільськогосподарські та промислові підприємства, автозаправки, філії поштових відділень, банківських установ тощо, які знаходяться на території громад, однак зареєстровані здебільшого в обласному та районних центрах. «Заземлення» їх до громад дозволить наростити за рахунок різних податків та зборів доходи саме місцевих бюджетів. Також підкреслювалося, що громади зацікавлені в ефективному залученні проектних коштів донорських організацій та ресурсів ДФРР. Зрештою, сьогодні вони вчаться використовувати з користю кожен клаптик землі, комунальне майно.
Руки дійшли до проблем «з бородою»
В умовах запровадженої фінансової децентралізації в кілька разів нарощуються можливості місцевих бюджетів, чим гріх не користатися на їх розвиток. На жаль, не скрізь це робиться прозоро і далеко не в усіх випадках мешканці сіл, селищ та міст у курсі, наскільки зросли можливості їхньої скарбниці, а отже, й шанси нарешті розв’язати ті проблеми населених пунктів, до яких до цього руки не доходили десятиліттями через брак коштів. Нині з’явилися реальні можливості ремонтувати інфраструктурні об’єкти, насамперед у об’єднаних територіальних громадах, реалізувати проекти розвитку, взятися за енергоощадні технології, завести на свою територію, в тому числі на землі, які непридатні для інших видів господарювання, інвесторів для будівництва сонячних та вітрових станцій. Безліч можливостей відкривається насамперед для тих, хто бере на себе ініціативу, відповідальність та вперто рухається вперед. Отже, мало створити ОТГ, потрібно доручити її керівництво справді ініціативним, наполегливим та далекоглядним менеджерам. І часто-густо справа не в їх вікові, фахові чи партійно-політичних уподобаннях, а в прагненні постійно вчитися, аналізувати, стукати в усі двері, залучати громаду до будь-яких проектів, вмінні чути і бачити людей. Тому відходить у минуле панування місцевих князьків, для яких сільська чи селищна рада роками і десятиліттями була вотчиною, а настає час підзвітних громаді голів.
Мало заробити — треба з розумом витратити
— Отримавши кошти та інші ресурси на свій розвиток, громади повинні вміти грамотно їх розподіляти, оскільки місцеве самоврядування за сьогоднішніми мірками — це держава в державі з колосальним обсягом повноважень, — підкреслив експерт з питань бюджету та фінансування закладів освіти Юрій Гаврилюк, знайомлячи з останніми законодавчими новаціями, які мають безпосередній вплив на процес формування та наповнення місцевих бюджетів.
А оскільки разом зі стрімким розширенням повноважень у процесі децентралізації громадам додалося чимало до цього непритаманних їм функцій, то і йшлося про законодавче підґрунтя регулювання міжбюджетних трансфертів, освітню, медичну субвенції та їх розподіл, у тому числі в ОТГ. Зокрема, зважаючи на перехід до автономізації освітніх закладів. Йшлося також про можливості освоєння залишків коштів освітньої субвенції минулого року, котрі не повертаються до держбюджету, а зберігаються на рахунках районних рад і згідно з формулою обрахунків Кабміну можуть бути використані громадами на покращення матеріально-технічної бази освітніх закладів. Голови окремих ОТГ, створених торік, нарікали на те, що досі не можуть витребувати зазначені ресурси з районних рад. Приміром, Високопільська селищна ОТГ.
Обговорювалася й процедура ефективного використання коштів Державного дорожнього фонду, який запрацював з 1 січня поточного року. Скажімо, в Бериславському районі з пріоритетами їх освоєння визначилися завчасно — з 12 млн. грн. половину планують використати на ремонт доріг у райцентрі, а решту — на облаштування 4 км автошляху Новокаїри — Республіканець. Поки гроші ще не надійшли, громади мають чітко та обґрунтовано визначитися з об’єктами, на які першочергово їх використати, щоб не затягнути з їх освоєнням у зиму. У березні планується, що розподіл коштів ДДФ буде винесено на розгляд сесії обласної ради.
Значний обсяг питань розглядався на прикладах територіальних громад — учасників зібрання. Аналізувалися рішення місцевих рад, моделювалися оптимальні варіанти передачі бюджетних коштів для забезпечення потреб громади, здійснення контролю за їх витрачанням, порядку фінансування закладів соціально-культурної сфери. Адже від правильності прийняття управлінських рішень місцевими радами залежить рівень життя населення громади.
Лікарів у села заманюють житлом
Обговорювалися ключові положення медичної реформи — насамперед ті, що стосуються нової моделі фінансування первинної ланки медицини, укладення договорів на отримання вторинної медичної допомоги мешканцями ОТГ. Стрімкі зміни, заплановані вже з квітня поточного року, вимагатимуть чіткої взаємодії та сприяння місцевої влади та закладів охорони здоров’я. Пов’язане це і з укладанням договорів з лікарями, і з удосконаленням матеріально-технічної бази закладів, переходом на програмно-цільовий метод бюджетування мед установ тощо.
Як зазначалося, в області планується збудувати за відповідною держпрограмою «Сільська медицина» 40 типових сучасних амбулаторій сімейної медицини з нуля. І це будуть не просто нові споруди, де надаватимуть медичну допомогу жителям, а й відповідно укомплектовані устаткуванням медзаклади, у тому числі розраховані за європейським зразком на облаштування окремо житла для лікаря. Однак досі чітко та публічно не озвучені критерії вибору — де ж саме планують їх збудувати державним коштом. У зв’язку з втаємниченням, у громадах домислюють. Приміром, будуватимуть там, де є лікарські кадри. Бо як інакше — то як хата без господаря. Іншим видається, що новенькі амбулаторії з’являться там, де старі вже остаточно доруйновуються від часу та відсутності ремонтів. Тож сьогодні в громадах, насамперед об’єднаних, сподіваються не тільки на підтримку державних програм, які передбачають оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів, а й висловлюють готовність хоч сьогодні самостійно забезпечувати лікарів житлом та службовим транспортом для сполучення з селами ОТГ. Мовляв, можливості такі з’явилися, а от лікарські кадри по селах і досі здебільшого в дефіциті.
Тож громади виходять з ситуації кожна по-своєму. Подекуди доводиться укладати договори на обслуговування мешканців не тільки в частині надання медичної допомоги вторинної ланки, а й первинної. Сподіваються, що тимчасово, і що лікарі таки з’являться в селах. Про те, що конкуренція між районними закладами охорони здоров’я у зв’язку з утворенням ОТГ дедалі зростає, свідчить той факт, що деякі з об’єднаних громад не бажають укладати договори та віддавати кошти медичної субвенції «рідним» райлікарням, а йдуть на співробітництво з ЦРЛ сусідніх районів, маючи на те своє обґрунтування. Скажімо, Кочубеївська ОТГ обрала для обслуговування свого населення не Високопільську, а Великоолександрівську. А Мирненська ОТГ відмовилася від Каланчацької і пішла в Чаплинську. Музиківська ОТГ уклала договори на медобслуговування свого населення одночасно з трьома клінічними лікарнями м. Херсона, передаючи відповідні кошти. Експерти ж застерігають, що кожне прийняте рішення, від якого залежить якість життя місцевих мешканців, має чітко узгоджуватися і враховувати і рівень надання медичних послуг, і зручність транспортного сполучення, й решту факторів.
Молодим учителям бракує вакансій
У зв’язку з переходом освітніх закладів у статус самостійних юридичних осіб звертається увага на вдумливий підхід до формування їхніх статутів. Експерти радять зважено та комплексно підійти до розробки цього документа, до забезпечення матеріально-технічної бази закладів. Також порушувалося непросте та суперечливе питання вікового цензу освітян, зокрема глибоко пенсійного віку, особливостей їх атестації та безпосередньо продуктивності праці, а також проблем з працевлаштуванням молодих учительських кадрів, котрі хочуть повернутися в рідні села, однак для них нерідко бракує вакансій. Учасники дискутували та вносили свої пропозиції, як покращити якість освіти в селах.
Експерти звертають увагу громад на важливість такого унікального інструменту для нарощування можливостей для їх розвитку, як громадський бюджет або бюджет участі. За рахунок чого відбувається забезпечення участі громади в реалізації якогось суспільно важливого проекту, освоєння коштів на його реалізацію. Це і підвищення відповідальності за прийняття рішень та освоєння коштів, і сприяння збереженню надбаного в процесі реалізації проекту. Учасники пригадували, як у 2009-му громада Голої Пристані брала активну участь у реалізації проекту з будівництва міського палацу спорту методом народної толоки. Кількість людей, котрі долучилися до проекту, була неймовірною — від школярів міських шкіл до бізнесменів, народних депутатів.
Олена НЕЧИПУРЕНКО, Новий день
Фото автора.
* * *
Практикум проведено Херсонським регіональним відділенням Асоціації міст України в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» ПУЛЬС.