Сьогодні я брав участь у засіданні колегії Міністерства освіти і науки України, на якому були присутні голова колегії – Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець, заступник Міністра освіти і науки України Роман Греба, заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей, заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, Державний секретар Міністерства освіти і науки України Павло Полянський, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень, президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, голова Асоціації працівників аграрних навчальних закладів «Украгроосвіта», ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко , ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев’юк, інші члени колегії та посадові особи Міністерства освіти і науки, представники громадських організацій
До порядку денного засідання колегії були включені наступні питання:
1. Про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
2. Про інституційний розвиток рад молодих учених й механізми стимулювання молоді до наукової діяльності.
3. Про надання підручникам грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» за результатами І етапу конкурсного відбору проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
4. Про надання грифів Міністерства освіти і науки України навчальній літературі для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами.
5. Про схвалення Переліку навчальної літератури для дітей з особливими освітніми потребами, що може видаватися за кошти державного бюджету 2017 року.
6. Про відзначення працівників сфери освіти і науки державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
7. Про зміни в складі Центральної оглядової комісії Всеукраїнського громадського огляду-конкурсу стану умов і охорони праці в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.
Не применшуючи важливість всіх винесених на розгляд колегії питань, вважаю за необхідне зупинитись на найбільш вагому з них, а саме - питанню про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Враховуючи актуальність та значення рішення про схвалення таких планів для майбутньої освіти України, вважаю за необхідно зупинитись на цьому питанні більш детально.
Як анонсувало Міністерство освіти і науки України, проекти типових навчальних планів були розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392.
У грудні 2016 року розроблений робочою групою проект було розміщено на сайті Міносвіти для громадського обговорення. Зосереджу вашу увагу на основних положеннях цього проекту.
Типовий навчальний план передбачав реалізацію змісту освіти старшої школи, окресленого Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, в навчальних предметах та курсах і є основою для укладання робочого плану школи відповідно до формованого нею профілю навчання. Профільне навчання в старшій школі спрямоване на завершення здобуття повної загальної середньої освіти на основі якомога повнішого розвитку нахилів і здібностей учнів, задоволення їхніх пізнавальних інтересів та освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію та подальшими життєвими планами. З огляду на це в плані виокремлено інваріантний і варіативний складники.
Інваріантний складник плану містить перелік базових навчальних предметів з відведеною для їх вивчення кількістю тижневих годин, реалізація яких має забезпечити досягнення визначеного стандартом рівня навчальних результатів – рівня стандарту. До базових предметів належать: «Українська мова», «Іноземна мова», «Література (українська і зарубіжна література)», «Історія (історія України і всесвітня історія)», «Людина і суспільство», «Математика», «Людина і природа», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».
Зміст базових предметів «Література (українська і зарубіжна література)», «Історія (історія України і всесвітня історія)», «Людина і суспільство», реалізується у відповідних єдиних інтегрованих навчальних курсах. Зміст базового предмета «Математика» може реалізуватися у навчальному курсі, що включає алгебру і початки аналізу та геометрію, розподіл годин між якими встановлює навчальна програма.
Навчальний предмет «Людина і природа» у класах суспільно-гуманітарних профілів реалізується у вигляді єдиного світоглядного курсу в обсязі трьох тижневих навчальних годин у 10 та 11 класах. У класах природничих профілів вивчається відповідний двогодинний узагальнюючий курс в 11 класі. Решту відведених на зазначений предмет навчальних годин навчальний заклад використовує для вивчення на профільному рівні фізики, хімії, біології або географії залежно від обраного профілю навчання.
За результатами обговорення до МОН надійшло більше 2000 пропозицій, головна частина з яких стосувалась збільшення кількості годин на вивчення того чи іншого предмету. Низка критичних зауважень була висловлена і Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Робочою групою надані пропозиції були опрацьовані та прийнято рішення про внесення змін до запропонованого проекту, за результатами якого на розгляд колегії було подано два варіанти типового навчального плану, а саме:
- Перший варіант (пілотний, – рівень стандарту з інтегрованими курсами) Типового навчального плану містить перелік базових навчальних предметів з інтегрованими курсами: «Українська і зарубіжна література», «Історія України в контексті всесвітньої історії», «Громадянська освіта», «Природничі науки» та профільні предмети і спеціальні курси.
- Другий варіант (рівень стандарту) Типового навчального плану містить перелік базових предметів, в тому числі предметів «Українська мова»,»Українська і зарубіжна література», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» не в межах відповідних інтегрованих курсів, а як окремих дисциплін. Також у цьому варіанті передбачені профільні предмети та спеціальні курси.
В обох представлених варіантах зазначена мінімальна кількість тижневих годин на їх вивчення, реалізація яких має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами стандарту.
Вивчення базових навчальних предметів в обсязі не меншому, ніж зазначено в Типовому навчальному плані, є обов'язковим. До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська і зарубіжна література»(у другому варіанті плану передбачено вивчення окремих предметів: українська література, зарубіжна література), «Іноземна мова», «Історія України в контексті всесвітньої історії», «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті плану передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: фізики, біології, хімії, географії), «Фізична культура», «Захист Вітчизни».
Зміст базового предмета «Математика» може реалізуватися за модульним принципом у навчальному курсі, що включає алгебру, початки аналізу, геометрію, комбінаторику, математичну статистику тощо, розподіл годин між якими встановлює навчальна програма.
Реалізації передбаченого стандартом змісту освіти крім базових предметів слугують також вибірково-обов’язкові предмети, до яких належать: «Інформатика», «Технології», «Мистецтво». Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі чи обидва предмети в 10 і 11 класах, розділивши години між ними.
Значну частину навчальних годин обох варіантів Типового навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі.
Профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Він формується навчальним закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.
Зміст профілю навчання реалізується системою навчальних предметів і курсів:
- базові та вибірково-обов’язкові навчальні предмети, що вивчаються на рівні вимог стандарту;
- профільні предмети, що вивчаються поглиблено;
- курси за вибором, до яких належать спеціальні курси і факультативи.
Навчальні заклади при створенні власних робочих планів відповідного профілю можуть збільшувати кількість годин на їх вивчення за рахунок додаткових годин. Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю приймає навчальний заклад, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.
Хочу зауважити, що запропоновані на сьогоднішньому засіданні колегії проекти навчальних планів суттєво відрізняються від проекту грудня 2016 року.
Зокрема, замість одного – пілотного, було запропоновано два проекти - пілотний і стандартний, між якими існує суттєва різниця. Зокрема, у другому варіанті спостерігається відхід від інтегрованих курсів «Українська і зарубіжна література» та «Природничі науки» і повернення до викладання предметів «Українська мова»,»Українська і зарубіжна література», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» як окремих дисциплін.
Також має місце збільшення кількості годин на вивчення предмету Людина і природа/ Природничі науки, тобто «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» з трьох до чотирьох – шести годин на тиждень.
Проте вважається недостатньо обґрунтованими викладені у проектах планів пропозиції щодо інтеграції алгебри, початків аналізу, геометрії, комбінаторики, математичної статистики у один інтегрований предмет та передбачення для його вивчення лише трьох годин на тиждень. На мою думку, реалізація такого плану не сприятиме розвитку фундаментальної освіти у наших школах та потребує перегляду.
У зв’язку з викладеним вище мною було задано низку запитань щодо безпосередніх механізмів практичної реалізації запропонованих планів, а саме:
1. Який механізм передбачається для практичної реалізації зазначених Типових навчальних планів для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів у випадку, якщо на кожній паралелі є лише один клас, зокрема, в сільських школах? Можливі шляхи вирішення ситуації, за якої, приміром, у одному існуючому на паралелі класі чисельністю 30 учнів, 10 оберуть гуманітарний напрямок, 10 – природничо-математичний, а 10 – змішаний напрям підготовки?
2. Яким чином запровадження такого плану вплине на вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та який прогноз можливих наслідків для цієї категорії педагогів?
3. Яким чином та в які терміни буде здійснено перепідготовку вчителів, які будуть безпосередньо реалізувати викладені у цих навчальних планах вимоги?
4. Які інструменти передбачені для практичного запровадження таких планів, фінансово-економічне і організаційне забезпечення, обсяги та джерела фінансування?
Я вважаю, що лише після отримання відповідей на зазначені вище питання можливо буде постановити обґрунтоване і виважене рішення щодо затвердження запропонованих Міносвіти планів.
На моє глибоке переконання, запровадження інтегрованих предметів можливе лише після проведення профілізації освітніх закладів та з застосуванням «дзеркального» принципу, за якого у школах, які обрали природничо - математичний профіль, інтегрованими будуть гуманітарні предмети, і навпаки.
За результатами обговорення колегією Міністерства освіти і науки одноголосно було прийняте наступне рішення:
1. Доповідну записку департаменту загальної середньої та дошкільної освіти «Про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» взяти до відома.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти доопрацювати проекти типових навчальних планів для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із врахуванням висловлених зауважень та пропозицій та повернутись до розгляду цього питання на засіданні колегії у червні 2017 року.
, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, член фракції БПП