Про унікальне місце у Херсоні розповів на Фейсбуці краєзнавець Антон Костенко:
– Хто бував на могилі Віктора Гошкевича на розі Соборної та Воронцовської (чи просто проходив мимо огорожі) не міг не помітити просто поряд з надгробком велику кам’яну кулю. Дивний предмет, що лежить у красивому й оповитому історичними легендами місці, не міг і сам не породити навколо себе міських легенд – його навіть вважали частиною механізму одного з херсонських млинів. Але насправді ця куля має набагато більш цікаву історію, ніж історія перетирання зерна на борошно.
Коли султан Баязид у липні 1484 року перейшов Дунай щоб скорити молдовські землі між Дунаєм, Прутом і Дністром, в обозі його армії везли знамениті турецькі гармати великого калібру – за допомогою подібних було раніше здобуто й сам Константинополь. Ті гармати стріляли ядрами з каменю (зазвичай – гранітними), адже чавунні ядра лише почали поширюватися й їхні переваги стали очевидними пізніше.
На шляху Баязида стояла й потужна фортеця Білгород (Cetatea Alb?). Кілька тижнів вона боронилася, але коли "заговорила” оманська артилерія – впала одна зі стін. І тоді з фортеці вийшло дванадцять священиків, які в коштовній скринці віддали султанові десять ключів фортеці.
На початку ХХ сторіччя подністровські краєзнавці надсилали чимало своїх знахідок до Херсона – в музей Віктора Гошкевича. Так сюди потрапило й кам’яне ядро Баязидової армії, яке протягом попередніх сторіч припадало землею під стінами фортеці (знаходили їх чимало й більша частина "осіла” в Білгород-Дністровський Краєзнавчий Музей).
Тож сьогодні це єдина турецька старожитність османської доби, що перебуває не в музейних залах, а безосередньо у міському просторі Херсона.