"Що це за Жук? Хто він такий, щоб на його честь називати вулицю?” — саме так ще кілька років тому назад деякі каховчани реагували на пропозицію перейменувати вул. Свердлова на вул. Михайла Жука. Цей випадок є найкращим свідченням того, що декомунізаційний процеспризвів до повернення до наших міст і сіл власної історії і видатних імен, які в радянські часи намагалися стерти зі своєї пам’яті навдячні нащадки.
Зараз може здатись дикунством, що якихось пару років тому назад у Каховці мало хто знав про одного з найвідоміших уродженців свого міста, знаного українського художника, одного з засновників Української академії мистецтва Михайла Жука. Народився він саме в Каховці у 1883 році і після навчання в Київській малювальній школі та Краківській академії мистецтва став одним із найяскравіших виразників тенденції модерну в українському малярстві. Значний внесок він зробив і у створення сучасної української абетки та шрифту. Помер Михайло Жук в Одесі в 1964 році. До речі, в Одесі, на відміну від Каховки пишалися відомим земляком. А на будинку, в якому він мешкав, на вулиці Канатній, 76 встановлена меморіальна дошка.
Ще більше дізнатись про видатного земляка тепер можна завдяки книзі Людмили Соколюк "Михайло Жук. Мистець-літератор”, що днями побачила світ. Вона стала першим докладним науковим дослідженням, що охоплює як мистецьку, так і літературну творчість Михайла Жука. "Творчість Жука розглядається у найтіснішому зв’язку з тогочасною проблематикою української художньої культури, виявляється роль мистця-літератора в її розвитку. До наукового обігу введена значна кількість нових творів майстра, вперше вибудувано їх еволюційний ряд. Твори проаналізовані в контексті європейської синхронності і супроводжуються відповідними переліками із зазначенням місцезнаходження. Книга розрахована на фахівців і всіх тих, хто цікавиться українською літературою і образотворчим мистецтвом», — зазначено в анотації книги.
До речі, кілька років тому назад у тому ж видавництві було видано іншу книгу Людмили Соколюк — "Михайло Бойчук та його школа”, з якої можна дізнатися про школу бойчукістів, що стала гучною трагедією Розстріляного відродження за часів російсько-радянської окупації України. Одним із учнів Михайла Бойчука був художник Григорій Довженко, який залишив чимало оригінальних орнаментальних панно на палаці культури і житлових будинках у старій частині Нової Каховки, названих "кам’яними вишиванками”.
У видавництві Олександра Савчука нещодавно побачило світ й інше унікальне видання — класична праця Стефана Таранушенка, що грунтується на зібраних ним матеріалах у 1920-1930 роках "Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України”. На її сторінках можна зустріти, зокрема, бериславську Свято-Введенську церкву. Той факт, що з 180 шедеврів української дерев’яної церковної архітектури на сьогодні збереглося лише 15, лише підвищує цінність мистецтвознавчого матеріалу”, — зазначають упорядники книги.
Придбати ці та інші книги видавництва та поспілкуватися з його представниками можна буде на восьмому "Книжковому Арсеналі”, що відбудеться в Києві з 30 травня по 3 червня.
Олег БАТУРІН, Новий день
