30 вересня Бериславський районний суд поставив крапку в
резонансній справі. Вирок судді
Валентини Миргород наступний: міліціонер, котрий затримував браконьєрів,
отримав 6-ть років позбавлення волі.
Після оголошення вироку, хочеться акцентувати увагу громадськості та представників влади країни, яким чином на Херсонщині приймаються такі рішення.
Журналісти направилися до районної зали суду, під час дебатів, аби побачити, в першу чергу, ЗАКОННІСТЬ.
Розпочнемо з того, що в залі люди ледь стримували емоції, але єдність судді, адвоката та прокурора чомусь відчувалися з першої хвилини. Переглянувши запис процесу, стало явно зрозумілим – хто спровокував це єдинство…
Але про це пізніше. Декілька слів про процес.
Нагадаємо, що основним звинуваченням для Олексія Слабченко при затриманні браконьєрів Бериславським районним судом Херсонської області розглядався обвинувальний акт у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.365 КК України…
Події відбувалися 30 вересня 2012 року між 5-6 годинами ранку.
Працівник, тоді ще міліції, капітан Слабченко затримав на березі річки людей, котрі витягали з води човна, з котрого дістали сітки, рибу та намагалися все це перекласти в багажник автомобіля. Під час затримання один із чоловіків втік, іншого було затримано.
На місце події за словами обох сторін прибула слідча група, представники рибінспекції, дружина з сином та адвокатом, котрі представляли інтереси затриманого Олександра Познякова.
Перед дебатами ми поспілкувалися з фельдшером, котрий приїхав тоді на виклик, він прийшов до стін суду, аби морально підтримати якраз міліціонера Слабченка.
-Я добре пам’ятаю той виклик, я оглянув чоловіка. У нього були невеликі подряпини на щоці та на нозі. Він скаржився на головний біль, я поміряв йому тиск, він був трохи підвищеним, чи від переживання, чи, можливо, він гіпертонік. Порадив звернутися до лікарні, якщо недобре себе відчуває, але значних травм, чи гематом точно не було, - запевнив нас медик Олександр Воробйов.
Розповів про те, що побачив першим, коли привіз слідчу групу на місці події, і водій, свідок Олег Прус:
-Ніхто не лежав, не сидів. Я побачив на березі Слабченка і ще одного чоловіка (нині потерпілого Познякова), котрі стояли і розмовляли між собою…
Були ще й інші свідки, одначе прокурор Наталя Висоцька з Миколаївської обласної прокуратури запевняла суд, що їх покази недостовірні, підтверджуючи свої слова, наприклад, не офіційними даними, а з мережі Інтернет!!!
Тож зараз ми наводимо пряму мову прокурора Висоцької спочатку про побиття міліціонером Слабченко потерпілого Познякова. Радимо взяти до уваги, як людина, котра нібито втрачала декілька разів свідомість, може так чітко описувати всі удари. Радимо для себе також порахувати акцент прокурора, проте, що потерпілий «не чинив жодного опору»:
-Побачивши на березі Дніпра Познякова та Кривородька, які щойно підплили до берега та почали з човна перевантажувати рибу в автомобіль, Слабченко підбіг до вказаного місця, та, не пред’являючи жодних законних вимог, відразу безпричинно наніс два удари Олександру Познякову, який стояв до нього спиною – один удар кулаком в праву скроню, другий удар – ногою в правий бік тулубу в область печінки. Позняков, злякавшись дій Слабченко, почав тікати, той почав бігти за ним, та наздогнавши приблизно через 25-30 метрів наніс удар в потилицю, від якого той впав обличчям до землі. В цей час Слабченко сів на спину Познякова, який не чинив опору, взяв лівою рукою за волосся на голові, з силою потягнув, вигинаючи до спини і предметом схожим на пістолет із значною силою наніс йому не менше двох ударів в область правої скроні та правої щелепи, від яких він втратив свідомість. У подальшому, тримаючи правою рукою потерпілого, котрий прийшов до свідомості, лівою рукою за одяг, повів потерпілого до його автомобіля, продовжуючи наносити йому правою ногою та рукою удари в тулуб та ноги, чим і спричинив фізичний біль потерпілому. Підвівши до автомобіля потерпілого, котрий не чинив жодного опору, Слабченко мав на меті примусити потерпілого лягти на землю, наніс потерпілому ногою декілька ударів по правій нозі в області коліна. Від нанесених ударів останній впав на землю. Слабченко знову значним ударом, потерпілому, який лежав на землі, наніс удари в область печінки та в область правої скроні, від яких потерпілий знову втратив свідомість… Коли потерпілий прийшов до тями, Слабченко наказав йому вмитися, він вмив кров і сів біля автомобіля, в цей час встиг зателефонувати дружині… Шановний суддя, подивіться, чи підтверджується ці слова іншими доказами, котрі є в матеріалі цього кримінального провадження, і коли ви це зробите, ви побачите, що все, що він сказав, відповідає іншим доказам…
Розповідь обвинувачено ми можемо відкинути відразу, бо він хоче уникнути правосуддя і ясно, що згоден казати що завгодно. Його розповідь побудована лише на тому, що Позняков є браконьєром
Позняков і Криворотько визнані судом невинуватими, тож жодна особа не може називати їх сьогодні злочинцями…
Ось після такого страшного «побиття» потерпілого бачило чимало людей, але ніхто, окрім миколаївського експерта, до речі прокурор із чотирьох різних судмедекспертиз вибрала якраз з «найтяжчими» показниками мед експерта Дерюгіної, і не догадувався по виду Познякова, що той так жорстоко був побитий. Мало того, люди в селі дивувалися, як в стані, котрий описала прокурор, Позняков в той же день забирав човна з рибінспекції… Але то вже друге…
Перше, наприклад, те, що якраз цей же суд, в тому числі і суддя визнавала, що браконьєри переставали бути браконьєрами.
Це при тому, що журналісти опубліковували запис розмови Познякова, як він намагається реалізувати 60 кг риби. Окрім того, Позняков розповідає знайомим, як він познайомився з суддею району, і що вона «все порішає, як треба».
І цей же суд, і ця ж суддя признає винним Олексія Слабченка та «дарує» йому вирок в шість років позбавлення волі!!!
Якраз прокурор Висоцька в залі суду зазначає: «Всі людські вчинки є наслідками, які породжуються мотивами, а оцінюються вони совістю»…
Ми не будемо говорити про мотивацію прокурора, але хотілося б зазначити про совість – невже професіонал може використовувати неофіційні дані, як доказ до справи?
Прокурор Висоцька, наприклад, роздрукувала дані з сайту «Синоптик», долучила ці дані до справи, аби довести, що свідки Слабченко нічого не могли побачити, бо ще не зійшло сонце.
Репліки звичайних людей, що є Гідрометцентр, як мінімум, і як максимум на вулиці спочатку розвиднюється, а потім сходить сонце…
Але прокурора Висоцьку важко зупинити, далі вона доказує по даних «Вікіпедії», що Слабченко неправдиво описав місцевість.
Журналісти відправились на місце, щоб на власні очі переконатися, чи міг Позняков скотитися з пагорбу, тікаючи від міліціонера…
Мало того, ми навіть спробували самі піднятися на той пагорб. Пагорб дійсно побачили, спробували піднятися. Вдалося важкувато, але підкреслимо для прокурора - вдень, коли не було роси, і коли було видно!!! На власні очі ми переконалися, що місцевість – це зовсім не пологий берег!!!
Дивним є для журналістів і той факт, що зі справи в прокуратури зник, наприклад, диск МРТ Познякова, на котрому точно було зафіксовано його стан після пригоди. Дивує і те, чому прокурор зовсім не приховувала, що приїжджали на засідання суду в автомобілі адвоката Познякова, чому, наприклад, в соціальній мережі саме судмедексперт Дерюгіна робить коментарі саме Висоцькій типу «богиня»…
Так от, з такою «богинею» дуже комфортно виявилося адвокату і родичці потерпілого, Олені Троянді. Вона тільки встигала під час суду розсилати СМСки.
Наприклад, в одній із них комусь зізнається, що її охорона спеціально влаштувала бійку з депутатом обласної ради Василем Зеленчуком. Таким чином вона просить «прислати хлопців ще»!!!
Як гадаєте, для чого все це провокує адвокат? Дуже просто - суддя і прокурор вислухали від Зеленчука саме в їх бік звинувачення… І як бачимо «богині» виявились звичайними людьми, котрі вироком в шість років показали, що на них ніхто не має права тиснути!!!
І ми з ними згодні – жодного тиску не має бути, але ж як про совість людяність, і, саме основне – законність?!! ЇЇ в залі суду ми не побачили!
Тому звертаємося до Генерального прокурора України Юрія Луценка, аби він звернув увагу на «професіоналізм» своїх підопічних, а саме головне – моральні якості, адже саме прокурори Миколаївщини допустили Врадіївку, Криве Озеро, чиновників з підземними тунелями, а нині перебралися вже до Херсонської області!
До речі, коли суддя Миргород читала вирок - ні прокурора Висоцької, ні адвоката Троянди в залі вже не було... Чи може це вказувати, що вони знали все наперед?...