Зміни до бюджету міста: для чого і що саме?

21 березня має відбутись чергова сесія Херсонської міської ради. Варто нагадати, що це буде перша (!) в 2017 році сесія, де розглядатимуться зміни до бюджету. Подібного економічно-політичного колапсу Херсон не бачив вже давно. Проект змін до бюджету кілька разів виносився на порядок денний сесій, що не відбулись, але побачити цей проект жодного разу не могли навіть самі депутати. Комісії також не проходило жодне з питань. Уявити подібне в цивілізованому суспільстві навряд чи можливо.

І ось 17 березня на черговому засіданні Виконавчого комітету виноситься питання розгляду змін до бюджету. Проект нарешті побачили принаймні члени виконкому. І… не прийняли. Бо ж як можна приймати те, структури чого ти не бачиш? На противагу зазначеному вище свавіллю херсонської влади, виконком – принаймні у більшості своїй – виявився більш адекватним: якщо приймати зміни, то потрібно знати, про що йде мова. А про що власне мова?

На чому може спекулювати влада?

Влада в Херсоні любить спекулювати на тому, що йде не так, як їй заманеться. Відсутність проекту змін до бюджету 2017 року у вільному доступі без представників влади пройти не могло, отже, зацікавленість в ухваленні змін "as is” (як вони є) існує. Враховуючи те, що за два робочих дні до сесії Виконком ці зміни не ухвалює, можуть бути спекуляції. Подивимось, на чому.

Для початку, влада любить слово "профіцит” – перевищення доходів над видатками. Але те, що відбувається в Херсоні, профіцитом назвати важко: це вільні залишки, не більше. Прекрасно, що вони є, але це аж ніяк не перевиконання бюджету – це завідомо занижені показники доходів при плануванні. Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету

Отже, вільний залишок наразі становить 150 млн. 816 тис. 767 грн. 14 коп. (71 289 859,13 грн. за загальним та 79 526 908,01 грн. за спеціальним фондами). Тобто майже 151 млн. грн. Із цих коштів стратегічно необхідним є виділення коштів на утримання закладів охорони здоров’я у сумі 30 007 775,00 грн. Скоріш за все, на цьому влада буде спекулювати більш за все: "медикам не дали грошей на зарплату!” Принаймні це в репертуарі представників влади. Але, по-перше, зміни затверджує не Виконком, а виключно сесія – Виконком лише погоджує чи ні. Юридичної сили його рішення стосовно бюджету не несе. Отже, слово виключно за депутатами. По-друге, якщо рішення стратегічно важливе, то його необхідно ухвалювати окремо від інших, а не пакетом разом із незрозумілими видатками.

В прицнипі, із адекватних маніпуляцій це все. Хоча можна очікувати і неадекватних, але тут адекватному журналісту-аналітику важко щось передбачити.

Незрозумілі видатки: для чого і що саме?

Решта видатків здебільшого незрозумілі у своїй структурі. Так, є частина видатків, які цілком можна пояснити – вони мають "технічний” характер, тобто розраховані за загальноприйнятими методиками, які в будь-якому випадку підтверджені. Наприклад:

1. Збільшення видатків на освітні субвенції та субвенції за закладами охорони здоров’я.

2. Вже згадані вище видатки на утримання закладів охорони здоров’я.

3. Видатки управління соціальної політики (надання адресної грошової допомоги, придбання подарунків до свят пільговим категоріям громадян тощо).

4. Збільшення видатків на заробітну плату в тих чи інших установах.

5. Збільшення видатків на погашення кредиторської заборгованості (в даному випадку є акти виконаних робіт та накладні, які підтверджують факт зобов’язань).

Але це лише маленька частка видатків. Решта запланованих викликають лише запитання і щирий подив.

Наприклад, якщо збільшення видатків на технічні елементи екіпірування для співробітників УСБУ (300 тис. грн.) іще зрозумілі – підтримка служби безпеки, то от 1 млн. грн. на придбання засобів технічного забезпечення отримання, обробки і захисту інформації, встановлення систем відеоспостереження для ГУ СБУ в АР Крим – це принаймні дивно. Так-так, Ви не помилились: у нас є дві окремі структури: УСБУ та ГУ СБУ в АР Крим. Це дві різні структури. У чому полягає необхідність другої та специфіка їхньої роботи, незрозуміло, проте мільйон гривень їм потрібний. А головне: для чого? Де вони будуть отримувати, обробляти і захищати інформацію? Де будуть встановлювати системи відеоспостереження? Зрозуміло, що більшість інформації носить секретний характер – це логічно, але принаймні сутність має бути зрозумілою. Наразі цього немає.

Оновлення матеріально-технічної бази шкіл та дитячих садків, безумовно, необхідно, але незрозуміло, що саме буде відновлюватись на 10 млн. грн. спеціального фонду (тобто мова йде про придбання основних засобів – так званих "дорогих” предметів).

Збільшення видатків Управління капітального будівництва 22 674 862,00 грн. Скоріш за все, підтвердна документація є, проте жодного обговорення питання також не було.

Далі починається найцікавіше. Краще списком:

1. Для КП "Херсонелекротранс” пропонується виділити 10 млн. грн. на придбання тролейбусів. Заплановано було 20 млн. грн. Отже, далі буде. Але наразі можливі маніпуляції приблизно наступного характеру: "грошей виділено мало – треба купити побільше”. Якщо буде саме так, то можуть знову спромогтись реалізувати програму минулого року із придбанням найдорожчого в Україні металобрухту. Отже, будемо уважні – розрахунків, як завжди, немає.

2. Збільшення видатків на облаштування парку "Таврійський” на 500 тис. грн. Тут хочеться просто звернутись до жителів мікрорайону, аби вони звернули увагу: в бюджеті ці гроші планують, отже, не ведіться на провокації із закликами "давайте разом приберемо” чи "давайте разом купимо”. Якщо гроші виділять, їх вистачить на облаштування парку європейського рівня.

3. Внески до статутних фондів КП "ВУВКГ” (Міськводоканал) у розмірі 3 млн. грн., КП "Херсонська енергосервісна компанія” – 191 тис. грн. Внески до статутних фондів – це стаття видатків, яку важко перевірити: таке законодавство. Отже, при перевірці ревізійною службою (колишнє КРУ) на цій статті перевірка зупиниться. Таким чином, поповнення статутних фондів – це стаття, яка має пояснюватись у першу чергу, адже є непоганим важелем виведення бюджетних коштів до тіні. Ніхто нічого не пояснював – чи варто нагадувати….

Дивним чином "спливло” КП "Міське дорожнє управління”, якому конче необхідно поповнення статутного фонду у сумі 3 млн. грн. Що це за структура і чого раптом їй необхідно поповнити статутний фонд на таку суму?

4. КП "Дорожник” хоче закрити борги з електро- та теплопостачання на суму 250 тис. грн. Однак, до сьогоднішнього дня невідомо, які заходи вживало КП "Дорожник” для того, аби погасити цей борг самостійно, без допомоги міського бюджету. А між тим, заступником директора КП є депутат міської ради Олександр Ложичев.

5. Фінансову підтримку хочуть отримати КП "Дніпровський”, де заступником начальника є депутат міської ради Євген Матковський (на суму 396 300,00 грн.) та згадуване вище КП "Херсонська енергосервісна компанія”, яку також очолює депутат міської ради Лариса Леонова (загальна сума допомоги 1 423 600,00 грн.). Окремо зазначено підтримку енергозберігаючих заходів у сумі 135 тис. грн. Для чого саме необхідні такі кошти, невідомо. Особливо якщо зважити на те, що КП "Херсонська енергосервісна компанія” цілком може спробувати заробляти гроші самостійно, а не кожної сесії просити фінансової підтримки.

Хто винний – зрозуміло. Що робити?

Це лише короткий огляд запропонованих змін. Внесено також чимало пропозицій реконструкції, капітального ремонту, придбання матеріальних цінностей – і жодного обговорення на депутатських комісіях із цього приводу, жодних розрахунків. А мова, між іншим, іде про 151 млн. грн. бюджетних коштів, тобто наших із вами податків, внесків і зборів. Що робити в подібній ситуації?

Найкращий вихід – це голосувати окремо за кожний пункт і підтримати лише соціально значущі видатки, тобто ті, які описані п’ятьма пунктами на початку статті. Інші – не підтримувати до тих пір, поки вони не пройдуть розгляд на депутатських комісіях. Тим паче, наступна сесія – вже за місяць. Часу не так багато – затримка невелика. Але ця затримка принаймні може донести до шановного чиновницього панства, що бюджетні кошти – це не власна кишеня, і управляти ними на свій розсуд не просто неможна – це незаконно.

До речі, цікаво, як будуть голосувати депутати-очільники комунальних підприємств, які мають яскраво виражений конфлікт інтересів? Чи згадають вони про це? І чи взагалі знають, що це? Цікаво, але з кожною сесією таких депутатів стає все більше, на жаль.

Євгенія Вірлич, Херсонський вісник