- Ви вже брали участь у проектуванні реконструкції
аеропорту «Херсон» і ось щойно знову побували на підприємстві. То які
Ваші враження від побаченого?
- Так. Цього разу, прибув в рамках робочої поїздки на запрошення
керівництва обласної ради. Активна фаза будівництва у вашому аеропорту
велася наприкінці 2015 до кінця 2016 років. В цьому є суттєва заслуга
попереднього керівництва обласної ради (в той період облраду та ОДА в різний час очолював Андрій Путілов - ред.) в плані лобіювання виділення коштів на державному рівні і організації
всіх процесів. Фактично тоді почалося відродження Херсонського
аеропорту.
Основна частина коштів була виділена на той час з різних
фондів на проектні роботи, потім на перший етап будівництва - перону,
руліжних доріжок, водостічних мереж. Це були достатньо великі
інвестиції, які треба було віднайти, враховуючи, що на той час не було
діючої програми розвитку авіації чи аеропортів України. Вона з'явилася
вже як постфактум, у лютому 2016 року. На жаль, програма так і не стала
відправною точкою, і на аеропорти після її затвердження не почали
виділяти кошти. Роботи велися майже в усіх регіональних аеропортах,
проте їх обсяг невеликий. Окрім Херсонського. Ваш - єдиний регіональний
аеропорт, який показав як у 16-му році, так і в цьому році, динаміку
збільшення пасажиропотоку, що стало можливим тільки через вдало
зроблений старт з реконструкції аеродрому.
- Не можу не запитати Вашої думки, щодо ролі колишнього керівника аеропорту «Херсон». Як на мене, Григорій Усік зробив дуже багато для його відродження. А от яка фахова думка?
- Попередній керівник аеропорту є дуже близький до авіації.
Григорій Миколайович гарний господарник. Координацію робіт він волів
віддати фахівцям, а сам з ранку до вечора займався аеропортом. І в нього
це виходило. Було би добре аби Григорію Усіку запропонували
господарську посаду в аеропорту. Адже сам він херсонець, знає аеропорт
від «а до я» і, відповідно, міг би допомагати і надалі. А у нового
керівника - Кучерука є дещо інша задача, коли треба підхоплювати все на
ходу, інакше ніяк. Відпрацьовуються плани розвитку, ведуться перемовини
із авіакомпаніями. Знаю, що він впорається.
- Яка мета Вашого нинішнього візиту в Херсон?
- Це зовсім не секрет - «Украеропроект» проектує реконструкцію аеродрому в аеропорту «Херсон». Я прибув за запрошенням обласної влади, аби активізувати продовження реконструкції.
- Що зараз планується в аеропорту «Херсон»?
- Звісно, ми мали певну паузу, яка була зумовлена, можливо, зміною політичного складу. Але всі розуміють: головне - реконструкція злітно-посадкової смуги. І влада, проектанти, підрядники нарешті дійшли згоди щодо етапності завершення. Якщо за кроками, то нам необхідно завершити проект реконструкції аеродрому, що не вдалося зробити через певний брак фінансування, затвердити його і розпочати виділення коштів на будівництво злітно-посадкової смуги.
- Але ж як недавно зазначив новий директор аеропорту «Херсон», підприємство не змогло захистити проект на 35 мільйонів гривень, йдеться про державне фінансування. Що Ви думаєте з цього приводу?
- Так, йдеться про відсутність нормального світлосигнального обладнання, яке необхідне, щоб приймати літаки вночі і в поганих погодних умовах. Те, що на сьогодні функціонує не лише в Херсонському, а взагалі регіональних аеропортах, які не реконструювалися під «Євро», це старе обладнання, яке доживає свого віку. Йому не можливо продовжити термін експлуатації, бо ніхто не гарантує його справність після закінчення сертифікаційного періоду. І ми маємо підняти питання про повну заміну, а це теж не дешеве задоволення. 35 мільйонів - це фактично мінімальна сума інвестицій для закупівлі світлосигнального обладнання. На даному етапі треба повертатися до цього питання.
- Наразі обговорюється питання майбутньої концесії Херсонського аеропорту, у розвиток якого вкладені величезні бюджетні кошти. Хотілося б дізнатися Ваше відношення стосовно цього питання.
- Таке питання звучить і по деяких інших аеропортах України. Насправді експертне середовище авіаційне, аналізуючи досвід багатьох країн, і не лише Європи, а взагалі світу, дійшло висновку, що концесія для регіональних аеропортів, які мають змішану форму управління, і жоден з них не має форми управління приватної в Україні, - це насправді новий підхід до управління майном. І, звісно, просто так от, завтра, сесія проголосує віддати комусь в оренду, ні, такого не має бути. Концесія у світовій практиці - цілий комплекс заходів, компенсаційних в першу чергу для власника цього майна, які призводять до постійного щомісячного надходження до бюджету, наприклад, області, себто, громади. Якщо це аеропорт, то концесіонер, умовно кажучи, приватна компанія, вона сплачує і земельні податки, і дивіденди з прибутку. А от обсяг цих дивідендів - це вже наступне питання і чим більше рейсів, тим більше концесіонер має вкладати у розвиток аеропорту.
- Але в Україні поки не має закону про концесію, тому складно уявити, як це може відбуватися...
- Ви абсолютно праві. У нас закону нема, а норми про концесію, зумовлені державним приватним партнерством, прийняті у 90-х. Відповідно на сьогоднішній день Мінекономіки, і не тільки, практично загальмувало процес прийняття закону про концесію, наголошую, і його чомусь не заводять на кінцеве погодження.
- І все ж, що далі, які перспективи Ви бачите для Херсонського аеропорту?
- Херсонський аеропорт взяв хороший старт, і не можна ніяким чином зменшувати обертів, тому що це єдиний аеропорт в Україні, регіональний, який змогли підтягнути до такого рівня. Але є над чим працювати. Проблема для Херсонського аеропорту найближчих двох років - потреба у розширенні терміналу. У вас той типовий аеровокзал, «чотирьохсотка» так звана, радянський проект, теж, до речі, свого часу розроблений нашим інститутом, який у досить хорошому стані, чи не найкращому в Україні, але він дуже швидко вичерпає свої можливості, коли буде готова смуга. Навіть сьогодні ті десять рейсів, які є, коли прибуває більший літак, вже виникають певні незручності для великої кількості пасажирів.
- Тобто, ви гадаєте, слід добудувати вокзал?
- Є багато прикладів на пострадянському просторі у випадку з такими типовими терміналами. Так, їх розширюють у бік фасаду, потім на злет, у бік перону, можна його подовжити, збільшивши внутрішні зали. Є балкон, за рахунок якого можна видозмінити зону вильоту, а зараз другий поверх взагалі не задіяний. Думаю, розширення аеровокзалу не за горами. Плюс - там необхідне впровадження енергозберігаючих технологій, тому що скляні конструкції так чи інакше вимагають обережного поводження з ними, до того ж це холодний варіант. Інша справа - нова система опалення і кондиціонування. І це все набувається з роками. Головне - завершувати аеродром. Я скажу навіть більше - ваш сусід, Одеса, там новий термінал, який нарешті ввели в експлуатацію, після довгих років будівництва, але там фактично немає аеродрому, він старий і доживає останні сезони. Якщо туди ніхто не почне вкладати кошти, то може так статися, що аеропорт «Одеса» великі борти почне відправляти на реконструйовану смугу Херсона.
- А Миколаїв, говорять, на реконструкцію місцевого аеропорту виділені величезні кошти, то сусіди наступають нам на п'яти?
- Чесно кажучи, не зовсім так. Я спілкуюся з миколаївцями, керівництво аеропорту позичило в нас стару документацію на аеровокзал, який вони хочуть частково ввести в експлуатацію. Смуга в Миколаєві дійсно в непоганому стані, хоч і потребує поверхневого ремонту, і на пару років їм би вистачило для експлуатації невеликих пасажирських літаків. І якщо запустять аеропорт «Миколаїв», це буде цікавий кейс, але більше для самих миколаївців, з точки зору чартерних рейсів і, можливо, для військових. А от щодо того, чи підуть пасажири частково з Херсона до Миколаєва, маю сумніви. Ваш основний клієнт - це кримці, та й регіон ваш в чомусь цікавіший, ніж Миколаївщина, багато експортно-імпортних потужностей, порт. І якщо у програмі розвитку аеропорту «Херсон» буде передбачено будівництво додаткового перону вантажного та карго-терміналу, який за технологічними особливостями має бути віднесений від терміналу пасажирського, то в Херсоні з'являється додаткова можливість карго-перевезень. І це буде великий плюс для України, тому що поки що цим займається лише аеропорт «Бориспіль». Я думаю, що все у вас вийде, і аеропорт «Херсон» і надалі буде прикладом для України.
- Дякую за фахові коментарі. Успіхів Вам!