Міністерство освіти та науки оприлюднило перелік зі 150 закладів освіти у різних областях України, які вже з 1 вересня 2026 року будуть пілотними з впровадження реформи старшої профільної школи (10-12 класи). На Херсонщині пілотним стане Новокаховський ліцей № 3. Що не так з цією реформою?
Реформа НУШ (Нова Українська школа) передбачає впровадження профільної освіти у 10-12 класах на базі ліцеїв. Вона має на повну запрацювати з 2027 року, адже теперішні діти, які почали навчання за НУШ, наразі перебувають у 8-му класі. Саме вони мають навчатись не 11 років, як зараз, а вже 12. Задля того, щоб апробувати модель профільних ліцейських класів, Міністерство освіти та науки України вже у 2026 році відібрало 150 пілотних ліцеїв у всіх регіонах України. Сьогоднішні дев’ятикласники з цих 150 ліцеїв, які по факту не мають відношення до реформи НУШ, стають учасниками пілотного експерименту і будуть навчатись ще не 2 роки, а 3.
До переліку пілотних ліцеїв ввійшли заклади освіти з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованого Криму, повідомило МОН.
«Серед учасників пілоту представлено різні типи закладів: міські та сільські ліцеї, заклади з очною, змішаною та дистанційною формами навчання, з різною кількістю учнів на паралелі (від 46 і до понад 250), єдині заклади на громаду та заклади з пансіоном. До пілотування долучилися майбутні ліцеї з гірських і прифронтових громад, а також заклади з навчанням мовами національних меншин», – йдеться у повідомленні.
У Міністерстві стверджують, що 150 пілотних шкіл відбирали після того, як кожна провела обговорення з батьками.
На Херсонщині це лише один заклад освіти, який працює дистанційно. Це Новокаховський ліцей № 3. На диво, жоден з освітніх закладів, які наразі працюють на деокупованій частині області у змішаному форматі, а таких щонайменше п’ять, до пілотування не долучився.
Якщо подивитись фейсбук-сторінку Новокаховського ліцею № 3, то там дійсно є інформація про участь у пілоті, а також запрошення майбутніх десятикласників обрати саме цей заклад освіти та навчатись за одним з трьох профілів.
«Наш ліцей впевнено тримає курс на трансформацію: ми ОФІЦІЙНО стаємо частиною масштабного експерименту з впровадження профільної середньої освіти; разом з обласним департаментом та міським відділом освіти координуємо створення індивідуальних освітніх траєкторій для наших учнів; активно готуємо методичну базу та кадровий потенціал для роботи за новими стандартами НУШ-2026», – йдеться на сторінці ліцею.
Що не так з реформою?
До реформи старшої школи підготовка почалася ще декілька років тому, відбулось так зване формування нової освітньої мережі, яка включає в себе три рівня – молодшу школу, гімназії та ліцеї. І от як раз з останнім форматом, який передбачає створення профільних 10-12 класів та відповідність певним вимогам МОН, сталося багато проблем.
Є випадки у різних областях України, коли у результаті роздумів, обговорень та підрахунків, громади взагалі відмовляються від створення ліцеїв. Тобто свідомо йде пониження статусу освітнього закладу до гімназії і вже з наступного року не відбувається набір у 10-11 класи. Тож діти мають шукати інший заклад для здобуття загальної середньої освіти. Ось приклад Соколівської громади, а ось ситуація по Вінницькій області зі слів народної депутатки Лариси Білозір.
Через це батьки були вимушені ініціювати Петицію щодо перегляду та тимчасового коригування реалізації реформи НУШ, забезпечення публічного обговорення змін у сфері загальної середньої освіти та гарантування права учнів 9 класів завершити навчання у своїх закладах освіти до Президента України.
За декілька днів вона набрала потрібні 25 тисяч підписів. Народні депутати, відчуваючи, що ситуація набула суспільного резонансу, подали відповідний законопроєкт.
«До мене все частіше звертаються вчителі та батьки через ситуацію з можливістю продовження навчання у 10-х класах у своїх школах. Разом з головою Комітету ВР з питань освіти Сергієм Бабаком подали законопроєкт щодо врегулювання права учнів завершити повну загальну середню освіту саме у тій школі, де вони розпочали навчання на відповідному рівні.
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», до 1 вересня 2027 року в Україні має бути сформована мережа ліцеїв для здобуття старшої профільної освіти.
У процесі оптимізації мережі закладів середньої освіти деякі громади вже змінюють типи закладів або реорганізовують їх. Як наслідок – окремі школи припиняють набір до 10-х класів ще до завершення перехідного періоду. Фактично це означає, що учні, які планували продовжити навчання у своїй школі, змушені шукати інші заклади – інколи за десятки кілометрів від дому. У воєнний час це створює додаткові ризики та незручності для сімей», – написав нардеп Данило Гетьманцев.
Почало комунікувати цю проблему й профільне Міністерство, хоча із запізненням і у відповідь на запит Всеукраїнської асоціації громад.
«Учні 9-х класів можуть за власним бажанням завершити навчання в рідній школі, без необхідності переходити до іншого закладу освіти. Таку позицію висловило Міністерство освіти і науки України у відповідь на звернення Всеукраїнської асоціації громад. Нагадаємо, що в Україні триває впровадження реформи Нова українська школа (НУШ). Наразі реалізується її третій етап — зміни у старшій профільній школі. Відповідно до чинних норм законодавства, для здобуття повної загальної середньої освіти вони мають продовжити навчання у закладах, які станом на 1 вересня 2027 року матимуть статус ліцеїв. Це може передбачати необхідність зміни місця навчання.
Міністерство освіти і науки України вже надавало різні механізми, які дозволять цим учням спокійно та безперешкодно отримати повну загальну середню освіту і випуститися з 11 класу. Зокрема, розглядається рішення, яке дозволить теперішнім дев’ятикласникам завершити навчання у 10–11 класах за попередньою структурою — без обов’язкового переходу до іншого закладу освіти. Такі підходи напрацьовуються з метою забезпечення максимально плавного, зрозумілого та комфортного переходу до нової моделі старшої профільної школи. Головним принципом має залишатися безперервність навчання та створення найкращих освітніх можливостей для кожного учня і учениці. Особливо це важливо з огляду на те, що 11 клас традиційно є відповідальним і напруженим періодом: учні готуються до Національний мультипредметний тест, завершують шкільне навчання та вступають до закладів вищої освіти. Збереження звичного освітнього середовища може позитивно вплинути на їхній психологічний комфорт і результати навчання.
Водночас важливо наголосити: ця можливість розглядається лише для тих учнів, які навчалися за попередніми освітніми програмами і могли б бути змушені змінювати школу саме в 11 класі.
Реформа НУШ при цьому не скасовується і продовжує впроваджуватися. Учні, які навчаються за новими стандартами, уже у 2027 році підуть до старшої профільної школи, де зможуть обирати напрям навчання відповідно до власних інтересів і майбутньої професії», – йдеться у повідомленні на сайті асоціації.
Остаточного рішення досі нема
Поки у фаховому середовищі та у соцмережах точаться дискусії, нардепи готують законопроєкт, а МОН намагається знайти вихід з патової ситуації зі старшокласниками, які не мають відношення до реформи НУШ, тисячам українських родин так і не зрозуміло, що ж робити?
Проблема – в певних громадах вже ухвалені рішення про пониження статусу освітнього закладу до гімназії і набору у 10-ті класи не планується. Як змусити місцеві ради та військові адміністрації (якщо йдеться про прифронтові громади) переглянути свої рішення?
Проблема – якщо заклад загальної середньої освіти має ліцензію на право провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем “базової середньої освіти”, на яких підставах він зможе отримати ліцензію на право провадження за рівнем “профільна середня освіта”?
Маємо задекларовану Міністерством позицію про право на безперервність навчання, маємо законопроєкт, але не маємо механізму практичної реалізації.
Фото: 24 канал
Джерело – Гривна
