На дні колишнього Каховського водосховища залишилися речовини, які можуть впливати на рослини та тварин

На дні колишнього Каховського водосховища залишилися речовини забруднювачі, зокрема важкі метали, які можуть впливати на рослини й тварин.

Про це пише The Guardian з посиланням на дослідження опубліковане в журналі Science.

"Хоча ліс у зоні колишнього водосховища має вигляд оази, що виникла без участі людини, на ньому досі помітні сліди людської діяльності. З часом береги водосховища зазнавали ерозії, а дрібні частинки пилу осідали товстим шаром на дні. Одночасно у воду потрапляли забруднювальні речовини – передусім важкі метали з промислових підприємств уздовж течії та вище за нею", – йдеться у матеріалі.

За словами екологині прісноводних екосистем Олександри Шумілової, частинки пилу "як величезна губка" поглинали ці речовини. Обсяг забруднених відкладень сягав приблизно 1,5 кубічних кілометрів.

Шумілова додала, що після підриву дамби токсичні речовини почали поширюватися на ширшу територію. Вони могли забруднити воду, ґрунт і рослини. Екологиня вважає, що навіть у незначних кількостях вони можуть викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема рак, розлади ендокринної системи та ураження органів.  

"Вона порівнює їхній вплив з радіацією: коли ці токсини рухаються харчовим ланцюгом, вони можуть концентруватися, спричиняючи особливі проблеми для великих тварин та м’ясоїдів", – пише The Guardian.

Олександра Шумілова зазначила, що наразі невідомо, як саме забруднювачі передаються всередині харчового ланцюга. Оскільки потрапити в зону водосховища небезпечно, систематичні дослідження поки що не проводяться.

В коментарі "Вгору" херсонський науковець, доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко сказав, що цілком можливо, що ці речовини з металургійних підприємств потрапляли у водосховище. Проте, на його думку, вони практично не впливають на людей.

"До людини вони практично зараз не потрапляють. Вони лежать в мулах, у вербах. На поля ці речовини не потрапляють, людей там дуже мало через воєнні дії. Теоретично забруднювачі можуть із мулів потрапляти в рослини, а звідти – до диких тварин, які живляться ними. А на людину фактично не можуть впливати», – пояснив Мойсієнко.

Він зазначив, що на дні колишньої Каховської ГЕС активно ростуть верби, які є потужними фіторемедіаторами, тобто сприяють природному очищенню і відновленню екосистеми.

• Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою. В ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі.