Від дня, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, пройшло сім тижнів. І тепер стає зрозумілим, що багато прогнозів науковців не справдилися.
Так стверджує і науковий співробітник нацпарку “Кам’янська Січ”, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев в ефірі Медіаплатформи “Вгору”.
Він розповідає, що думки науковців, і його в тому числі, в половині випадків не справдилися, тому що важливо перебувати на тій території.
Наприклад, була ідея, що дно Каховського водосховища вкриється товстим прошарком мулу, яке під палючим сонцем висихатиме і вітрами роздуватиметься. А вітер нестиме в населені пункти важкі метали, радіоактивні нукліди, які зберігалися на дні.
“Ми дослідили три ділянки, вони не схожі між собою. Але в цілому дві третини ділянок були мушлі, товщиною в декілька метрів, які перекривали мули. Тому не буде проблеми в пилових бурях, тому що мушлі перекривають ці мули. Природа самостійно розв'язала це питання”, — говорить Олександр Ходосовцев.
Також у науковців існувала думка, що ці мули швидко пересохнуть і не зможуть зарости рослинами, які є поруч.
“Ми заклали ділянки, і на мулах і на мушлях. На мулах вже було шість видів рослин, які починали проростати. Це півтора тижня після відходу води. Тобто вони виконують свою функцію, закріплюють ці мули й запобігають роздуванню. І тут природа сама розв'язує проблему, намагається закріпити оцей рухомий шар мулів”, — розповідає професор.
За його словами, ще один прогноз не справдився: мало бути відслонення вапняків, гірських порід, які вкривали правий берег. Цього теж не відбулося, тому що вапняки були повністю перекриті багатометровими шарами мушель.
Четвертий помилковий прогноз: річкова вода максимально відійде лише на шість метрів.
“Але у Республіканській затоці вода відійшла на 9,5 метрів по вертикалі, і десь до 300-400 метрів по горизонталі, тобто це також більше, ніж ті прогнози, які ми давали 6 червня”, — стверджує Олександр Ходосовцев.
Науковці вважали, за його словами, що буде величезний сморід. Насправді і цього не відбулося, тому що від спеки це все дуже швидко висохло. Зараз стоїть запах, як на Сиваші: легкий запах, трошки підгнилих водоростей, але не сморід, говорить професор.
Раніше Олександр Ходосовцев поділився думкою, що між двома варіантами — відновлювати ГЕС чи залишити Великий Луг— має бути “золота середина”.
Також науковець розповідав, що на територіях вище греблі Каховської ГЕС, можливо, буде більше проблем, ніж на територіях, які зазнали підтоплень внаслідок її підриву росіянами. Зокрема, це Національний природний парк “Кам'янська Січ” у Бериславському районі.
Джерело – Вгору
