На Херсонщині зона ризикованого землеробства. Аграріям радять враховувати вологість ґрунту

Нині в Херсонській області зона ризикованого землеробства. Метеорологи радять аграріям планувати посіви за прогнозами та враховувати запаси вологи у  ґрунті.

Про це в ефірі “Вгору” повідомив начальник Херсонського обласного центру гідрометеорології Юрій Кіріяк. 

Він додав, що сіяти варто лише тоді, коли запаси вологи у ґрунті перевищують 80 мм. 

Також варто враховувати температуру. Наприклад, минулого року у квітні заморозки знищили горох та інші культури, тож аграріям потрібно бути готовими до таких викликів і захищати врожай.

Особливу увагу слід приділяти опадам. На Херсонщині зона ризикованого землеробства через опади. Якщо волога у ґрунті за зиму не накопичилась, доводиться сподіватися на опади. Найкраще рішення — сіяти за кілька днів до прогнозованих дощів.

Метеорологи співпрацюють із фермерами: досліджують запаси вологи у ґрунтах, діляться даними в соцмережах, виїжджають у поля. Це допомагає аграріям приймати рішення, що і коли садити.

Юрій Кіріяк також радить переходити на сучасні технології. У кожного господарства має бути власна метеостанція, яка вимірює температуру та вологість ґрунту. Так фермери зможуть накопичувати власну статистику й прогнозувати врожайність точніше, ніж за усередненими даними державних станцій.

• Весняні польові роботи на четвертому році повномасштабної війни проходять у надзвичайно складних умовах. Якщо раніше головною небезпекою для фермерів були міни на полях, то сьогодні аграрії дедалі частіше потерпають від атак російських дронів, які полюють на людей і техніку в 40-кілометровій зоні від Дніпра. До безпекових ризиків додаються економічні проблеми. Через втрату частини торішнього врожаю багато господарств опинилися у фінансовій скруті, а ціни на пальне та добрива зросли.
• Директором департаменту сільського господарства Дмитро Юнусов повідомив, що загальна посівна площа під урожай 2026 року становитиме близько 252,9 тис. га. У структурі посівів цього року традиційно переважатимуть зернові та зернобобові культури, під які відвели 140,9 тис. га. Як пояснив Дмитро, 85% площ виділені під пшеницею, тритикале* та ячмінь, уже засіяли,  решту фермери досіють  ярими сортами.