Місто Алчевськ названо на честь Олексія Алчевського, якого російська вікіпедія нахабно називає “російським промисловцем”.
Насправді Алчевський був, за висловом його дружини “фанатичним українцем”, він вкладав величезні гроші в український рух – і це в період Емського указу, коли ставлення до ідейних українців було мабуть гірше, ніж до євреїв (а вже до них ставилися точно жахливо).
Алчевський був не просто дрібним торговцем, який став засновником першої та найбільшої в Московській Імперії фінансово-промислової групи.
Він один з тих, хто насправді створив Донбас — з безводного степу перетворив його в індустріальний центр (він там почав діяльність ще до Юза).
Скупивши землі у поміщиків (а сільгоспземлі у безводному степу коштували недорого), він не вигнав селян, і не перетворив їх в шахтарів – селянам або надавали іншу землю, або перенавчали в робітників.
Це були наші УКРАЇНСЬКІ селяни.
Перенавчання селянина в робітника – складний і тривалий процес, який бізнес на себе бере вкрай рідко.
Але після цього з’являвся УКРАЇНСЬКИЙ робітник.
І головне — український селянин не перетворювався в безробітного люмпена.
Олексій Алчевський побудував найновітніші на той момент металургійні заводи з прокатними станами без іноземних інвестицій, єдиний в цілій Московській Імперії, (решта становила власність бельгійських і британських компаній). Виявляється, можна було просто створити акціонерний банк.
Заснування Алчевська і перетворення Маріуполя в індустріальне місто — теж його заслуга (“Завод Ілліча” теж створив Олексій Алчевський).
І все це – з інтенсивним просуванням української мови.
У 1900 році почалася біржова криза.
Криза в економіці річ абсолютно природна. При цьому держава зазвичай допомагає платникам великих податків.
Олексій Алчевський звернувся до Вітте.
Не за грошима – за дозволом на випуск облігацій. Отримав відмову.
Офіційно – після цього він наклав на себе руки, кинувшись під потяг на Варшавському вокзалі в Петербурзі.
За версію вбивства говорить те, що поховали його всередині кладовища, де не могли поховати самогубця.
Втім, версію “кому вигідно” ніхто не відміняв.
Негайно після цього брати Рябушинскіє провели рейдерське захоплення банку, Вітте надав їм необхідний кредит, і вони відразу стали найбагатшими в імперії людьми (криза має властивість закінчуватися, і власники активів стають ДИВОВИЖНО багатими).
Природно, після цього Донбас почали наповнювати завезеними з-за Уралу пролетарями. І цей процес успішно продовжила радянська влада.
Джерело – Вгору
