Своє 240-річчя Херсон зустрічав незліченною кількістю заходів упродовж кількох днів. Але якщо не мали нагоди чи бажання потрапити на святковий концерт або на урочистості, варто було 15 вересня просто прогулятися парками та Суворовською.
Насправді, чогось такого яскраво-вибухового, що мало вразити херсонців у саме серце, не помітили. Хоча дехто був у захваті і запевняв, що це найкращій день міста. А декому взагалі ніщо не сподобалося - вийшли на прогулянку лише заради дітей. А от діти завжди находили якісь цікавинки - і звідтіля забрати їх було часом вкрай важко. Та й обличчя самих дорослих то сяяли усмішками, то не приховували подиву та цікавості. І всі фотографувалися - було де, було з ким, було на фоні чого.
У парку «Херсонська фортеця» можна було обирати дорогу на звук, на запах, на натовп і просто на те, що бачать очі. Десь гучно грала музика та виступали діти, десь малювали, десь просто співали, десь розташувалися народні майстри зі своїми творами, десь - гості з району, що організували торгівлю фруктами, десь козаки демонстрували своє бойове мистецтво, десь щось варили - і аромат розносився навколо. Дорогою зустрічалися люди в українських костюмах і просто у вишиванках, козаки, і навіть дивні створіння в хитромудрому дизайнерському одязі. Та найцікавіше було в колі реконструкторів - і на гармату можна подивитися, і з лука постріляти.
Шевченківський парк вразив концертною програмою. На сцені біля дуба виступав оркестр. Дуже класно грали. Просто бомбово. Виявилося, що це діти з херсонських музичних шкіл. Педагоги-музиканти, вам великий респект за вихованців!
Suvorov street fest (це вже, звичайно, на вулиці Суворова) вийшов різноманітним і якимось нескінченим - десятигодинним. З десятої ранку тут кожен міг знайти «свій» куточок. Цікавлять танці, співи, музика? Сцена біля «Паруса» збирає любителів концертів. А коло «Суворовського» працювала «Поетична шафа», правда, поціновувачів поезії було небагато. Між цими двома об’єктами і вирувало святкове життя. Хтось купував на згадку сувеніри, хтось пив каву, ласував морозивом або чимось посерйознішим, хтось уважно роздивлявся все, що бачив, благо дивитися було на що.
Із найяскравішого. Повз залізні створіння херсонського майстра Сергія Демченка пройти неможливо. Особливо хлопчакам. Здавалося б, основні «експонати» бачиш не вперше - а все одно захоплює. Один залізний монстр навіть рухається. А Сергій обіцяє невдовзі зробити нову «залізячину» - ходячу! Ото буде емоцій!
Театр живих скульптур просто фантастичний! Вигадливі образи, майстерно зроблені костюми, вміння «спілкуватися» з глядачами - від охочих сфорографуватися відбою не було.
Чоловіків, звичайно, притягували авто - відреставровані ретро-машини, які представив «Ретропарк Херсон» можна було роздивитися, можна було сфотографуватися поруч, можна було порозпитувати. А дітлахи із задоволенням почували себе дорослими - їм дозволили «покататися».
Поліція працювала, але була невидимою. Побачили її один раз - хтось поскаржився на боді-арт, тож група поліціантів підійшла вияснити обставини. Вияснили: боді-арт - частина свята.
Загалом, кожен отримав свої враження. Хто - від почутого-побаченого, хто - від споглядання на дитячі емоції, хто - від зустрічей з друзями та знайомими, хто - від нових знайомств.
І незважаючи на похмуру погоду і навіть дощик на святкових вулицях було по-домашньому тепло і затишно.
${gallery:e0e978d978d4c9b33d340a5740da25b7}
Джерело – Вгору
