Як не дивно, але за кількістю споживання алкоголю ми - далеко не лідери. За даними, наведеними в щорічній доповіді ВООЗ "Світова статистика охорони здоров'я", у Європі найбільш питущими є естонці, які споживають понад 14 літрів чистого спирту на рік, пише Експерт.
Причому основну масу зі спожитого становить пиво - 13 літрів, а міцні напої - 8 літрів. На другому місці Білорусь - також понад 14 літрів, Литва - 13 літрів. Опитування проводилось серед осіб, старших за 15 років.
Що ж п’ють українці? Про це ми запитали в Костянтина Красовського, експерта Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків.
- У нас 50% спожитого алкоголю - це міцні спиртні напої, 40%- пиво та слабкі напої, 10% - вино, - каже експерт. - Загалом на душу припадає приблизно вісім літрів чистого спирту на рік.
- А хто які напої вживає?
- Досліджень із цього приводу нема. Маємо лише дані цьогорічного опитування групи "Рейтинг", відповідно до нього, чоловіки вживають спиртні напої майже вдвічі частіше, ніж жінки.
Лише 2% опитаних призналися, що п'ють алкоголь майже щодня, 12% - декілька разів на тиждень, 36% - декілька разів на місяць, 34% - декілька разів на рік, 16% взагалі не вживають спиртного. Найбільше тих, хто визнав, що вживає алкоголь щонайменше декілька разів на місяць - у центрі країни, найменше - на заході.
Щодо пива й слабоалкогольних напоїв, то до 2010 року Україна була лідером у Європі зі споживання цих напоїв серед підлітків, але з підвищенням акцизу цей показник пішов на спад.
До слова, у демократичних країнах, де нема заборони на вживання алкоголю чи жорстких релігійних обмежень, населення ділиться переважно 50 на 50 у співвідношенні тих, хто п’є і хто не п’є.
- Соціальний статус та рівень достатку якось впливає на вживання спиртного?
- Серед багатих та освічених людей рівень регулярного вживання досить низький. Бізнесмени чи люди, зайняті інтелектуальною працею, часто відмовляються від спирного. Наведу приклад із комп’ютерниками. Наприклад, вживання алкоголю під час роботи могло би призвести до помилки, яка коштуватиме їм тисячі доларів.
З іншого боку, зниження рівня достатку серед простих громадян також змушує їх обмежити споживання алкоголю, адже він для них стає задорогим. Зменшується цінова доступність алкогольних напоїв -- зменшується і їхнє споживання. Так було у нас в 2009 -- 2010 роках і потім у 2014 -- 2015-му, коли підвищували акциз, а також тривала економічна криза.
- Тобто, твердження про те, що люди питимуть незалежно від того, скільки спирне коштуватиме, не зовсім правильне?
- Так, не зовсім правильне. Звичайно, є алкоголіки, які питимуть все що горить, якщо нема змоги купити щось інше. Але одним із показників вживання алкоголю є рівень смертності від отруєнь.
У 2008 році, коли спиртне було дешевим, від алкогольних отруєнь померло вісім тисяч людей, від отруєння всіма іншими речовинами - три тисячі людей. Потім держава підвищила акцизи й ціни, сталася економічна криза, грошей стало менше, люди стали менше пити, -- і показники отруєння від алкоголю зменшилися з восьми тисяч до чотирьох тисяч, а отруєння всіма іншими речовинами зменшилося з трьох тисяч до двох тисяч.
Йшлося якраз про отруєння якісним алкоголем. Адже етиловим спиртом може отруїтися будь-хто, справа не в якості, а в кількості. Для людини вагою 70 кілограмів 400 грамів чистої горілки, прийнятої за раз, - це вкрай небезпечна доза. І тому все ще кожного дня в Україні по дев’ять людей помирає від отруєння якісним алкоголем - п'ють надмірно.
Джерело – Вгору
