Однією з головних реформ у нашій країні називають децентралізацію. Це коли громади отримають для себе більше повноважень та ресурсів. Процес іде повільно, і багато хто йому протистоїть.
Херсонщина не стала винятком. Які в нас є здобутки та проблеми у здійсненні цієї реформи? Про це говорили на круглому столі в Кризовому центрі минулого четверга.
Власна ініціатива
У нашій області вже є перша об’єднана громада – Кочубеївська Високопільського району. Як створювали громаду, розповів її голова Іван Дудар.
– Об’єднатися вирішили за власної ініціативи. І робили все самі. Я вивчив закон про децентралізацію. Але там немає жодних методичних рекомендацій, як це робити. Тому пропозицію про об’єднання складав самостійно, – поділився Іван Дудар. – Багато моїх колег не зрозуміли мого бажання створити громаду з декількох сіл. Навпаки, вони усіляко намагаються якомога більше скинути з себе відповідальності.
Далі на ініціаторів чекав найважчий етап – пояснити людям, навіщо їм це все потрібно. Ходили по кожній вулиці, до кожного двору. Спілкувалися і з працівниками шкіл та лікарень. Люди повірили. І вже торік наприкінці травня дві з п’яти сільрад на своїх сесіях винесли рішення – час об’єднуватися.
Біда прийшла звідки не чекали. Районні депутати несподівано заявили, що такі рішення – незаконні. І через певних людей почали розхитувати ситуацію. Але активісти здаватися не збиралися.
– Справа в тому, що нашої громади не було у перспективному плані, який розробила обласна влада. Тому ми ходили на засідання усіх депутатських комісій і доводили, що громада буде життєздатною. Дехто з обласних депутатів навіть заявляв, що ми біжимо попереду паровоза, – розповідає Іван Дудар.
Набиратися досвіду активісти поїхали до Дніпропетровська. Місцеві громади навчали поляки. Навчання та завзятість принесли плоди. І торік 23 липня на Херсонщині утворилась Кочубеївська громада.
Нове життя
Потім були нелегкі вибори з рекордною явкою 92%. З усіма брудними технологіями великих міст – до дільниць підвозили людей, скуповували голоси. Але ситуацію розхитати не вдалося.
Громада знову звернулась до районної влади. Люди хотіли взяти на утримання школи та лікарні. І тут допомагати депутати не дуже хотіли. Знаходились різні відмовки: то бланки скінчилися, то ліцензії у лікарні немає.
На практиці виявилося, що реформа стала заручником бажань конкретних чиновників...
Звідки взялися гроші? Зараз казну наповнює податок на доходи фізичних осіб, акцизний збір, плата за землю. На сьогодні бюджет складає 10,5 мільйонів гривень. Це половина бюджету усього району!
– Зараз вже не я їжджу вклонятися до районної влади, а вони до мене. Тепер вони у нас грошей просять. – розповідає Іван Дудар. – На зарплату працівникам апарату сільради ми витрачаємо усього 15% бюджету, а до цього – усі 80%.
Громада перемогла. Зараз працюють над розробкою стратегії її розвитку. У цьому допоможуть польські спеціалісти. У планах – відкрити центр надання адміністративних послуг та комунальне підприємство, що надаватиме фермерам в оренду техніку. А вже на днях у Кочубеївці почне працювати співробітник пенсійного фонду. Ще одне завдання – навести лад із земельними ділянками. Багато мешканців, дізнавшись, що їх городи хочуть переміряти, обурюються. Бояться, щоб землю не забрали. Доводиться пояснювати – нічого страшного в цьому немає. Також планують писати проекти, аби залучити іноземних донорів до вирішення проблем громади. Зараз громада входить до трійки кращих на Півдні України.
– Люди сидять і чекають, щоб їм сказали, що і як робити. Замість того, аби самим обрати, з ким об’єднатися. Вони сподіваються на товариша “Хая”. Хай приде і все зробить. А так не буде. – заявив Іван Дудар.
Райрада – проти!
За прикладом Кочубеївки зібрались об’єднуватися ще кілька громад. Але знову виникли проблеми. Головна – позиція районної влади. Така реформа їй не подобається. І цьому є пояснення. За законом, якщо на території одного району буде більше трьох об’єднаних громад, то районна рада просто перестає існувати. Втрачати теплі крісла мало хто хоче.
– Ще одна проблема – люди не готові брати на себе відповідальність, ледачі. Вони чекають 2017 року, коли їх села об’єднають примусово. Парадокс: найбільшими противниками об’єднання виступають не заможні села, а найбідніші. На ставлення до реформи впливає і партійна приналежність сільських голів, – розповіла експерт по питанням об’єднання громад Офісу Реформ Наталія Возаловська.
Не вистачає на місцях просвітницької роботи. На Херсонщині працював “Офіс реформ”, який їздив по населених пунктах та роз’яснював тонкощі децентралізації. Зараз поїздки припинились. Цю роль на себе добровільно взяли громадські організації.
Час спливає, а конкретних змін поки небагато. На практиці виявилося, що реформа стала заручником бажань конкретних чиновників. Стара система вперто не хоче поступатись новим, європейським, моделям.
Джерело – Вгору
