У Херсонському обласному центрі служби крові закінчується донорська кров. Люди святкують, у відпустках, запаси вичерпуються, а пацієнтів не меншає.
Про це говорить секретарка головного лікаря зі зв’язків із громадськістю Херсонського обласного центру служби крові Наталія Бабій:
"Перші дні після свят донорська активність у нас впала майже до нуля. Приходили здавати кров по одному чи по дві людини за день. Всі запаси, які ми зробили в грудні, в листопаді вони, практично, вичерпалися. Так склалося, що потреби у донорської крові щохвилинні. Люди хворіють і на свята і у будні".
Юлія Бевзюк - виконувачка обов′язків завідувача відділення експедиції, показує холодильники, де зберігається кров. Говорить, що залишилося по кілька пакетів різної групи крові, особливо потребують І і ІІ позитивну:
"Залишилося після свят всього два контейнера з кров'ю. Ці контейнери підуть до лікарні до хворих. З І позитивної залишився один контейне".
Ганна вдруге здає кров. Розказує, що їй напередодні подзвонили з реєстратури Центру служби крові і запросили здати кров на тромбоцити для онкохворого чоловіка, який зараз перебуває в гемотологічному відділенні.
Юрій Хоменко до Центру службі крові прийшов сам, бо дізнався, що бракує донорів. Кров здає з 2015-го, говорить чоловік.
Для своєї вагітної сестри кров здає Тетяна Соботович:
"Здаю не перший раз. Колись ще давно здавала один раз. А зараз для сестри потрібна кров".
Поповнити банк крові сьогодні вирішила Ганна Мартинюк:
"У когось свято, а у когось робочий день. Я не багато здавала. У нас батько почесний донор. Я може третій чи четвертий раз. Кров завжди потрібна людям, якщо є можливість здати, то чому не зробити це".
За словами Наталії Бабій цьогоріч Центр служби крові до основних робочих днів вводить додатковий – кожну третю суботу місяця:
"Не кожна людина може здати кров у робочий день. Є вихідні дні. Ми раніше не працювали у вихідні дні. Практика інших міст показує, що є результати. Є ефективний результат - кожна третя субота щомісяця у Центрі служби крові оголошується робочою".
Ольга Ляшенко, Володимир Чепинога.
Джерело – Суспільне