«На островах нас атакують цілодобово, тому найперша наша задача – облаштувати укриття, щоб противник не бачив нас згори. Це дуже непросте завдання».
Це слова військового з позивним Кум, який захищає Херсонщину в складі 126-ї окремої бригади 30-го корпусу морської піхоти. До повномасштабного вторгнення РФ він жив в Одесі, працював приватним охоронцем. Його історію розповіли на сторінці 126-ї окремої бригади ТрО.
25 березня 2022 року чоловік пішов до ТЦК і мобілізувався. Каже, що до такого рішення його спонукали звірства росіян в Маріуполі, Бучі, Ірпені, інших містах і селах України.
«Це мене по-справжньому шокувало. Я люблю свою родину, доньок, країну. Я люблю людей, тому й пішов до війська, щоб їх захистити від свавілля й жорстокості окупантів», – говорить Кум.
Про оборону Херсонщини
Він тримав оборону правого берега Херсонщини, виконував бойові завдання на островах на Дніпрі. Це дуже специфічна територія – болотиста місцевість, на якій важко окопатися. Ворог активно задіює тут усе можливе озброєння, особливо безпілотні системи та артилерію.
«Безпілотників надзвичайно багато: це й розвідники, і FPV, і «мавіки» зі скидами. Вони працюють цілодобово, тому найперша наша задача – облаштувати укриття, щоб противник не бачив нас згори. Це дуже непросте завдання. Однак ми маємо його виконувати, щоб утримати позиції, не дати росіянам їх зайняти та переправитися на правий берег Дніпра», – зазначає захисник.
Про побратимів
Розповідаючи про побратимів, Кум зауважує, що у війську перетнувся з людьми, з якими його навряд чи звела б доля в цивільному житті:
«Капітани далекого плавання, викладачі, спортсмени, підприємці, будівельники – таке цікаве коло спілкування. І всі – як одна велика родина. Складні характери, різний життєвий досвід, соціальний статус… Вони можуть бути жорсткими й не завжди культурно висловлюватися. Але це справедливі, чесні люди, на яких можна покластися та які прикриють тобі спину в критичній ситуації».
Одесит каже, якими б суворими, незворушними та залізними не видавалися зовні воїни, вони залишаються звичайними людьми:
«Ми втомлюємося, нам буває боляче, дискомфортно, фізично й емоційно нестерпно. І страшно. Навіть якщо ми в цьому не зізнаємося. Але я не думаю, що це погано. Кожна людина має свої страхи, які треба побороти. Не завжди ти робиш те, що хочеш. Іноді треба робити те, що мусиш. У випадку військових – це виконання наказу. Це наша робота, ми для цього пішли в армію».
Нещодавно Кум отримав важке поранення і зараз перебуває в шпиталі. Побратими зичуть йому найскорішого одужання.
Фото: фейсбук/126 окрема бригада територіальної оборони м.Одеса
Джерело – Гривна
