Президент Петро Порошенко 15 травня підписав закон про мову. Він закріпив обов'язковість використання державної мови у публічних сферах. Іншими мовами можна спілкуватися у приватному житті. За порушення накладатимуть штраф від 3,4 до 8,5 тис. грн.
Мовний закон змінить низку речей в публічному просторі України протягом наступних 5 років, - говорить Андрій Смолій із Інституту держави і права Академії наук України.
- Які основні зміни відбудуться після прийняття закону про мову?
- Закон набуває чинності за 2 місяці. Перший етап - буде українська мова в сфері реклами. З січня 2020-го реклама повинна бути виключно державною мовою. Винятки - реклама у виданнях чи компаніях, які працюють мовами європейського союзу. Другий етап - це перехід на українську мову медиків, державних службовців і працівників органів місцевого самоврядування - за рік. Наступним етапом буде мова у культурі, кіно та сфері обслуговування. Це за 1,5-2 роки відбудеться. Якщо ви прийдете до закладу чи магазину, то вас будуть обслуговувати державною мовою. Лише за згодою сторін - іншою. Щодо мови веб-сайтів, інтернет-магазинів, то норма набуде чинності за 2 роки. У липні 2024-го запрацює норма про 90 відсотків української мови на радіо та телебаченні.
- Наскільки вчасно прийняли цей закон?
- Його треба було приймати, якщо не 2014-го, то 2015-2016-х. Тоді, коли активно відбувалася збройна агресія Російської Федерації щодо України. Половина норм вже б зараз набули чинності.
- Чи можуть закон оскаржити у суді?
- Закон за всіма параметрами ухвалили бездоганно. Наразі правових підстав його скасовувати чи визнавати неконституційним я не бачу. Будь-яке скасування буде відбуватись абсолютно не в правовому колі. Це буде політично заангажоване рішення, реваншем проросійських сил і перемогою Кремля в Україні. Конституційний суд навіть за кілька років на це не піде, бо це фактична дестабілізація ситуації в державі. Такі речі викличуть дуже велике обурення навіть серед тих партій і фракцій, що не є особливими прибічниками мовного закону.
- Наскільки він важливий?
- Це один із найважливіших законодавчих актів, який мав би бути прийнятим після того, як Україна стала незалежною. Мова 28 років не була захищеною. Події, які сталися 2014-го, - це наслідок відсутності інформаційної та мовної політики в Україні. Якби мовний закон був ухвалений ще у 1990-х, зараз не було б війни, анексії Криму та окупації Донбасу. І не було б того негативного становища в інформаційній сфері, яке ми маємо зараз.
- Мовний закон дискримінує російськомовних громадян?
- Протягом останніх років велася інформаційна пропаганда, що мовний закон - це є щось зле, негативне для російськомовних громадян. Насправді він не дискримінує жодну категорію населення. Документ є більш ліберальним, ніж аналогічні закони у Польщі, Латвії, Литві, Естонії та державах, які були під окупацією Радянського Союзу. Не бачу жодної норми, яка могла б дискримінувати російськомовне населення у приватному житті. Мова йде лише про публічні сфери та ті, до яких має відношення саме держава. Я порекомендував би людям розібратися в цьому законі і не вірити пропаганді російських і проросійських ЗМІ. Ми бачимо просто неймовірну кількість фейків - про мовну поліцію, яка буде арештовувати на вулицях, про кримінальну відповідальність. Їх насправді у законі не було, немає й не буде.
Джерело – Вгору