Минуло лише 5 років від Революції гідності, і вже зараз у нас в державі відбулася тиха контрреволюція, яка знищила один із найголовніших здобутків Євромайдану. Тепер сміливо можна казати, що ми "профукали" шанс змінити країну на краще.
Ні, не так – ми спробували. І начебто й змінили. Проте, сьогодні стався повний відкат назад. Що був той Євромайдан, що його не було – для майбутнього України, на жаль, тепер вже різниці немає. Адже Конституційний суд (найвища Феміда України) за поданням 60 народних обранців (більшість з яких прийшли до влади лише завдяки перемозі Майдану) скасував покарання за незаконне збагачення. Пояснивши це начебто порушенням презумпції невинуватості, але насправді то був лише привід.
Страшніше за свіже рішення від Конституційного суду могло бути хіба що повне виправдання і реабілітація "Беркуту". Мовляв, насправді міліція гамселила активістів кийками та вбивала людей на Інститутській лише задля самозахисту.
Заради чого ми на Майдан виходили?
Так, спочатку заради євроінтеграції. Але зрештою заради того, щоб в Україні, як і в усьому цивілізованому світі запрацювало верховенство права – аби чиновники-хабарники і мажори-вбивці не могли відкупитися у слідчого чи судді. Ми жадали єдиного – щоб і багатих злочинців в нашій країні карали, щоб і вони несли відповідальність за свої дії. Щоб в нашій державі не було касти недоторканих лише тому, що накрали грошей і їм є чим відкупитися.
Неминучість покарання робить німців чи японців законослухняними. І тут немає жодної відмінності між українцями і німцями, причина в іншому: якби закордонний чиновник знав, що йому за те нічого не буде – вчиняв би як і наші високопосадовці. Але в цивілізованому світі красти з держбюджету чи брати хабарі – неможливо чи дуже-дуже складно. Там з 2003 року діє розроблений міжнародною спільнотою закон про "незаконне збагачення" ухвалений в рамках Конвенції ООН щодо боротьби з корупцією. У будь-якій цивілізованій країні можновладці зобов'язані щорічно декларувати свої статки. Якщо раптом в чиновника з'являється власність, яку придбати просто не дозволяє заробітня плата – всім стає зрозуміло, що він хабарник, отже місце йому за гратами.
Часи Януковича на повтор
До Конвенції ООН щодо боротьби з корупцією, звісно, долучилася і Україна, адже ми є одним із співзасновників Організації Об'єднаних Націй. Проте, за Януковича боротьба з корупцією була лише декларативною й впроваджувати в життя механізми покарання корупціонерів ніхто не поспішав. Адже головні корупціонери в Україні були саме серед можновладців.
Усе змінилося після Революції гідності – на хвилі постмайданівської ейфорії нам вдалося запровадити декларування статків для держчиновників та суддів, вдалося запустити Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, почали працювати й детективи Національного антикорупційного бюро, а незабаром мав запрацювати і Антикорупційний суд. Усі ці правоохоронні структури мали боротися з корупцією серед чиновників, можновладців та служителів Феміди.
Але, звісно, наших топ-корупціонерів такий "розклад" не влаштовував. Вони далі хотіли красти в держави та брати мільйонні хабарі за виконання чи невиконання своїх обов'язків.
Так і з'явилося звернення до Конституційного суду, а сьогодні вердикт із визнанням закону про "незаконне збагачення" неконституційним. Судді прийняли таке рішення, бо, начебто закон порушує презумпцію невинуватості українського хабарника. Мовляв, це не хабарник має доводити свою "чесність", а правоохоронці, що хабарник порушив закон.
Розумієте що сталося? В усьому цивілізованому світі цей закон про "незаконне збагачення" – цілком конституційний, в усьому світі він відповідає нормам права кожної з країн ООН – і міжнародного, і національного! В Україні ж "найчесніший", "найменш" заангажований та "найбільш" юридично обізнаний Конституційний суд побачив у цьому положенні порушення прав українського хабарника! А права можновладців – святе, тому й мусила конституційна Феміда скасовувати покарання за "незаконне збагачення", перекресливши таким чином усі здобутки Революції Гідності.
Натепер електронне декларування статків, уся діяльність НАБУ та САП, усі їхні сім десятків нинішніх розслідувань щодо вітчизняних топ-корупціонерів – все викинуто на смітник. Фактично туди відправлені не лише здобутки у боротьбі з корупцією, ні! У смітник відправлена вся Революція гідності... І як би цинічно й страшно з моїх вуст це не пролунало, але ми марно витратили 5 років. Просто профукали досягнення Євромайдану і, на жаль, профукали шанс змінити країну на краще.
Джерело – Вгору
