П'ять років тому, 22 січня 2014 року, до лав Небесної Сотні стали троє героїв – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Юрій Вербицький. Трохи пізніше від поранень помер Роман Сеник.
Якими їх пам'ятають українці та як вшанували роковини трагедії – з'ясовували журналісти 24 каналу.
П'ять років тому, під час Євромайдану, Віктора Тимченка знали за позивним "Капітан Немо".
Він досі зберігає прапори Майдану – вони не лише дають йому надію, а й щоразу нагадують про найбуремніші події Революції Гідності.
"Це символічний прапор. Він якраз гарно показує, що серед темряви і кіптяви горів ось цей символ, ніби промовляючи, що ми у будь-якому випадку переможемо", – пригадав Тимченко.
Віктор Тимченко і один з символів стійкості та перемоги Майдану.
Він також розповів, що 21 січня 2014 року стояв між "Беркутом" та маніфестантами, на тому ж місці, де наступного дня стояв Михайло Жизневський – чоловік "світлий, без жодної агресії, з добрим, хорошим обличчям, і такою ж душею".
Михайло Жизневський, Сергій Нігоян, Юрій Вербицький і Роман Сеник – саме їхні фото тримають на чолі колони. Пам'ять про них зібрала десятки людей. Через п'ять років після трагічних подій люди колоною пішли до місць, де вбили героїв, щоб згадати кожного.
Роман Сеник у Києві 2014-го.
Фото Романа Сеника тримала його племінниця Олена. Стримуючи сльози, пригадала, як той, попри відомості про сутички, таки пішов на Майдан.
"Роман говорив, що хтось повинен іти. А він міг останнє з себе зняти і віддати, щоб людям зробити добро", – сказала Олена.
Роман Сеник, колишній миротворець ООН родом з Львівщини, був активним учасником тих подій. Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціального призначення. Через кілька днів чоловік помер у лікарні.
Сергій Нігоян – рішучий та зважений іти до кінця.
21-річний Сергій Нігоян приїхав на Майдан з Дніпропетровщини на початку Революції Гідності. Він охороняв блокпост третьої барикади. Його вбили на вулиці Грушевського трьома пострілами з вогнепальної зброї.
Життя білоруса на українській землі обірвала куля, що влучила прямо у серце.
Михайло Жизневський емігрував з Білорусі задовго до подій Євромайдану. У нього завжди було загострене відчуття справедливості. До Революції доєднався з перших днів, входив до самооборони Майдану. Його також убили кулею в серце на вулиці Грушевського.
Тіло Юрія Вербицького знайшли зі слідами тортур.
Того ж дня знайшли тіло ще одного майданівця – Юрія Вербицького. Його разом із громадським активістом Ігорем Луценком беркутівці викрали просто з лікарні. 50-річного львівського сейсмолога знайшли мертвим в околицях села Гнідин під Києвом зі слідами тортур.
Джерело – Вгору
