Херсонка Зіта Могильова займається виготовленням традиційних виробів із соломи. Має литовське коріння. Її родина переїхала в Україну, коли Зіта була ще дитиною. Спочатку жила на Одещині, потім – на Херсонщині. До початку повномасштабного вторгнення жінка працювала ландшафтною дизайнеркою. Плетінням із соломи почала займатись під час окупації.
Серед матеріалів, які майстриня використовує у роботі, — пшениця, жито, ячмінь, льон, овес, полинь і лаванда. Зіта Могильова перетворює їх у традиційні атрибути до свят та обереги.
"Солому скошую серпом. Потім висушую, перебираю, чищу, сортую на товсту та тоненьку. Це доволі довгий процес. Але я так люблю, як ця соломка шурхотить у руках. Вона вся насичена сонцем. Я все роблю з великою любов'ю, тому що мені це подобається. І хочу, щоб люди теж отримали цю любов і щастя", — каже жінка.
67-річна Зіта Могильова родом із Литви. Коли її родина переїхала в Україну, то спочатку жила на Одещині, потім — на Херсонщині. Говорить, зростаючи у селі, закохалася в українську культуру, пісні та звичаї.
"Все село, зокрема діти, брали участь у жнивах. І з того часу у мене ця любов до зерна, до поля. На моєму городі завжди росло трохи злакових культур. Я їх вирощувала, збирала й у хаті на підлозі завжди стояли вази з букетами жита та колосків. Тоді ще про плетіння не йшлося", — згадує Зіта.
До початку повномасштабного вторгнення вона працювала ландшафтною дизайнеркою. Плетінням виробів із соломи захопилась під час окупації, коли залишилась без роботи. Подруга запропонувала їй скосити жито. Тоді Зіта вперше спробувала зробити солом’яний виріб і захопилася творчим процесом. Почала передивлятись відеоролики, вивчати технологію плетіння.
"Обрала я, наприклад, робити коника. Для ніг беру житню солому, для хвостика й гриви — листя з качана кукурудзи. А для янголів окремо плету крила, окремо — німб та ручки. Я дивилась, що у майстринь янголи зазвичай тримають руки у молитві, ніби моляться за нас. Я ще, буває, роблю їх з розведеними руками, наче вони нас зустрічають. Є такі, що просять у Бога допомоги", — розповіла майстриня.
Ще вона виготовляє дідухи, букети на Маковій та Вербну неділю. Говорить, постійно розвивається. Здебільшого бере для роботи жито, яке символізує життя. Але використовує й інші символічні культури: пшениця – то хліб, овес – сила, льон – любов і родина. Для підготовки соломи користується особливим для неї інструментом.
"Це серп мами моєї свекрухи — бабусі Ані, Царство Небесне їй. Він перейшов мені у спадок. Йому вже, мабуть, років 100. Він трошки старенький, але це улюблений мій інструмент", — сказала Зіта Могильова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp,
Джерело – Суспільне