Кавун – символ Херсонщини, який знають далеко за її межами. Жителі області активно використовують його у творчості та кулінарії. З кавуна варять бекмес, роблять цукати та маринують, ягоду малюють й виготовляють сувеніри. Для багатьох кавун — це не просто смачний символ спекотного літа, а ще й спогади про дитинство та рідний дім.
Варіння бекмесу — меду з кавуна багаторічна традиція у родині генерального директора обласного театру Куліша Олександра Книги. Ці солодощі варили його бабуся і мати. У Виноградовому Олешківського району варення з кавуна готували майже всі.
"Сік кавуна випаровували й варили з молоком, потім на ньому замішували та пекли коржі. Попередньо з кавуна треба вибрати середину та насіння. Покласти у ємність та перебити. Далі відфільтрувати там, де суміш буде випарюватись. На це треба багато часу", — говорить Олександр Книга.
Бекмес, який варився та випарювався кілька годин не втрачає колір. Він має бути червоним.
"Сьогодні Херсонщина теж вирощує кавуни. І їх багато. Але мені вони не ті на смак. Може це тому, що я сумую за рідним домом, за Олешками", — розповідає Олександр Книга.
Солодощі — це ще не все. Кавуни на Херсонщині й маринують. Це улюблена закуска у родині херсонки Катерини Данилевської. Господиня щороку консервує їх за рецептом свекрухи.
"Треба кавун порізати на шматки, покласти неповну ложку солі, три ложки цукру і 70 грамів 9% оцту. Потім залити холодною водою, поставити на плиту і стерилізувати 20 хвилин. Після цього дістаємо, доливаємо оцет і закручуємо", — ділиться рецептом Катерина Данилевська.
Мариновані кавуни у родині жінки завжди на святковому столі. Смаколиками частують гостей та військовослужбовців.
"Відсилаємо хлопцям нашим ЗСУ. Привозимо їм, пригощаємо. Бо ж це наш херсонський кавун!", — каже Катерина.
Художниця і волонтерка ГО "Громада UA" і Товариства Червоного Хреста України Альона Петровська часто звертається до тематики кавуна на майстеркласах з дорослими та дітьми.
"В малюванні часто використовуємо: полотна, акварель. У акварелі взагалі червоний і зелений гарно поєднується. Ми спочатку робили такі замальовки, тренувались. Малі кавунчики, великі. Потім робили більшу композицію, а маленькі кавунчики повирізали й зробили з них магніти на холодильник", — розповідає Альона Петровська.
Кавунові пташки, серця, янголята, ялинка. У центрах "Своє" є серія виробів з кавуновими мотивами.
"Наша колега Наталя Куманова зробила сувеніри – брелоки, вишиті з фетру, у вигляді часточок кавуна. Пізніше на майстеркласах почали виготовляти кавунових пташок. До Дня донора – серця, спочатку – червоні, згодом – у кавунових кольорах. До Різдва й Нового року – кавунову ялинку. У госпіталь для ветеранів – янголят. Поробки з кавуновими мотивами роз’їжджаються містами України, їх відсилають до донорів ГО у Данії та США", — говорить майстриня.
"Херсонські кавуни – це теплий смак, спогади про море, літо, мир, радість, веселе дитинство. Це те, що ми не можемо втратити", — каже Альона Петровська.
Джерело – Суспільне