У ЗМІ періодично обговорюють тему підземних ходів у Херсоні. За словами історика архітектури півдня Сергія Дяченка, вони існували на території Херсонської фортеці та під Святодухівським собором. Решта ходів, про які розповідають містяни, ймовірно, використовували для зберігання продуктів.
У підвалі будинку херсонки Катерини Данилевської існує підземний прохід до Свято-Катерининського собору. Хід у тунель заклали 10 років тому.
"Цей погріб був тут з 1793 чи 1796 року. Точно не пам’ятаю. Мені свекор розповідав, що коли прийшли німці, хлопці носили цим шляхом воду нашим військовим. Цю катакомбу ми заклали цеглою, бо почало обвалюватися", — розповіла жінка.
На початку повномасштабного вторгнення підвал слугував укриттям для родини Катерини та її сусідів.
"Ми нагрівали воду у пляшках і сиділи. Тепло було. Співали пісні, билини розповідали", — сказала Катерина Данилевська.
Історик архітектури півдня Сергій Дяченко говорить, такі ходи могли мати транзити на невеликі відстані. Те, що херсонці іноді називають входом у катакомби, зазвичай — підвали, де замість холодильників, зберігали продукти.
"Херсонці зазвичай мають на увазі не стільки катакомби, як просто підземні ходи. Вони зосереджені у центральній частині міста. Іноді їх закладали камінням, щоб не було обвалів, промоїн, чи на випадок прориву каналізації. І тому складалося враження, що це такі великі відгалуження ходів, що є якась розвинута система. А насправді вони замкнуті. У центрі міста більшість ходів — саме такого типу", — пояснив Сергій Дяченко.
Довгі підземні ходи, за словами історика, пробувала будувати Херсонська міська влада на початку XX століття — у 1901-1903 роках. Тоді під землею робили прохідну каналізацію. Водостоки йшли вздовж сучасного проспекту Незалежності у бік Дніпра.
"Ще одна система підземних ходів існує біля Святодухівської церкви. Навколо храму був ринок Привоз, стояли торгівельні ряди. Під кожною крамницею існував підвал, об’єднаний з іншими. Центр підземель був під самою церквою", — каже Дяченко.
Друга система підземних ходів існувала на території Херсонської фортеці.
"Будівництво цих підземних ходів планувалось разом з фортецею. Вони мали прямий стосунок до оборони форту. На одному з планів позначений хід від фортечного колодязя у бік "Петербурзьких воріт". Зараз це прохід до університету. Неподалік був вихід. Можливо, його зробили у якійсь споруді, аби це було непомітно", — говорить Дяченко.
За його словами, територія міста розділена балками, під якими на глибині одного-двох метрів тече вода. Тому, наголошує історик, будувати систему розгалужених підземних ходів не мало сенсу і коштувало надто дорого.
Джерело – Суспільне