За даними Міністерства розвитку громад та територій, наразі в окупації перебувають 32 громади Херсонської області. Проте їхні органи влади евакуювались й продовжують працювати далі. Всі ці громади мають власні бюджети та надають частину послуг. Аналітики ЧЕСНО дослідили як упродовж півріччя окуповані громади Херсонщини розпоряджались коштами та на що найбільше їх витратили. Результати дослідження опублікували на сайті руху.
Як проводили дослідження
Як розповіла Суспільному аналітикиня Руху ЧЕСНО Катерина Березюк, дослідження проводили на основі аналізу даних з відкритих джерел, відповідей на запити до військових адміністрацій, коментарів голів військових адміністрацій та нардепів профільних комітетів. Дані брали з Державного порталу бюджету для громадян за перше півріччя 2025 року.
"Дослідження охоплює 115 громад, які, за даними Міністерства розвитку громад та територій, були повністю окуповані станом на 28 лютого 2025", — розповіла Катерина.
За її словами, дослідження показало, що бюджети окупованих громад Херсонщини майже повністю залежать від грошей з державного бюджету — це близько 88% усіх надходжень. Ще є податки — приблизно 8%, неподаткові платежі — близько 2%, допомога від інших місцевих бюджетів — близько 2,6%.
"У Херсонських окупованих громад порівняно менші бюджети. В ТОП -10 увійшла лише одна — Новокаховська. Видатки за перше півріччя 2025 року громад Херсонщини — 0,93 млрд грн, у громад Запорізької області — 2,7 млрд, Донеччини — 1,6 млрд, Луганщини — 1,5 млрд", — розповіла аналітикиня.
На що витрачали бюджетні кошти окуповані громади Херсонщини
За даними ЧЕСНО, найбільше грошей у бюджетах окупованих громад Херсонщини за перші шість місяців 2025 року пішло на освіту — понад 45%. Це 421 млн грн.
Друга за величиною стаття витрат — міжбюджетні трансферти: 219 млн грн (23%). Це гроші, які громади передають державному бюджету для підтримки Сил оборони. У деяких громадах ця стаття займає найбільшу частку витрат. Наприклад, у Генічеській громаді — 48% бюджету.
Також аналітики руху встановили, що майже 23% бюджету окупованих громад йде на фінансування органів місцевої влади та самоврядування. Найбільша частка цієї статті — у сільських і селищних громадах. Наприклад у Тавричанській громаді — 55% бюджету, у Олешківській — 22% бюджету.
На соціальний захист і допомогу громади Херсонщини витратили понад 50 млн грн (5,8%). На "Духовний та фізичний розвиток" — 5,4 млн грн (1,65%). Це кошти на роботу бібліотек, музеїв, виставок, будинків культури, центрів дозвілля, а також на проведення спортивних заходів.
Найменші статті витрат — "Економічна діяльність", "Охорона здоров’я", "Житлово-комунальне господарство" та "Громадський порядок, безпека і судова влада" — менше ніж 1% кожна, йдеться в досліджені ЧЕСНО.
Про доцільність фінансування органів влади окупованих громад
"Фінансування органів влади та збереження бюджетів окупованих громад важливе для того, щоб громада не втратила свій правовий статус. Це означає, що навіть під час тимчасової окупації вона залишається частиною України. Наявність бюджету дає військовим адміністраціям можливість виконувати основні управлінські функції та готуватися до відновлення після деокупації. Також важливо підтримувати внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і згуртовувати мешканців громади, які живуть у різних містах", — прокоментувала Катерина Березюк.
Однак є проблеми з прозорістю та ефективністю використання коштів, каже аналітикиня. Релоковані громади майже повністю залежать від державних дотацій — понад 84% їхніх бюджетів складають трансферти.
"Через втрату майна, землі та комунальних підприємств бюджетний процес часто стає формальністю. Громадяни фактично не беруть участі в ухваленні фінансових рішень, відкриті консультації та слухання не проводяться. Інформація про доходи та витрати часто неповна або взагалі не публікується, що унеможливлює контроль і підзвітність", — пояснила Березюк.
За її словами, щоб таких проблем не виникало, потрібен комплексний підхід і залучення всіх зацікавлених сторін.
"Важливо забезпечити прозорість бюджетного процесу та створити дієві механізми участі громадян. Об’єднання адміністративних функцій кількох громад може допомогти зекономити кошти, але це слід робити обережно, щоб не погіршити доступ людей до базових послуг", — каже аналітикиня ЧЕСНО.
Джерело – Суспільне
