Про це розповів під час презентації дослідження в Укрінформі Віталій Безгін - голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
«Сподіваюся, що безпосередньо це дослідження ляже в основу формування саме державної політики, яка стосується територій, які є деокупованими, але знаходяться на вкрай малій відстані від ворога», - зазначив Безгін.
За її словами, дослідження проходило у кілька етапів - проводили не лише глибинні напівструктуровані інтерв’ю, а збирали дані щодо публічних послуг у різних сферах - адміністративній, соціальній, медичній, освітній, безпековій, житлово-комунальній.
Як зазначається, відповідно до результатів дослідження, після деокупації найбільш оперативно відновлювалася сфера адміністративних послуг. Це пов’язано з тим, що на них був найбільший запит, оскільки люди потребували відновлення документів і відповідних консультацій.
Щодо соціальних послуг є проблема з тим, що на державному рівні досі неврегульовані їхні стандарти. «Державні стандарти не розроблені, більша половина з них є застарілими», - розповіла Лукеря. Тобто громада не може запланувати бюджет, заходи з надання цієї послуги, бо немає державних стандартів.
«Тому треба адаптувати окремі програми саме для дітей, які проживали в умовах тимчасової окупації», - вказала Лукеря.
Вона також зазначила, що важливою є оцінка потреб у соціальних послугах - для їх оптимізації. Це могло б допомогти, зокрема, визначити доцільність утримання центрів соціальних служб, геріатричних закладів.
«Можна створювати геріатричний заклад на декілька громад, якщо це наближено, і в конкретних громадах є певна кількість людей, які потребують таких послуг», - каже Лукеря. Також це допоможе залучити альтернативні інструменти - якщо державні надавачі послуг самі не в змозі їх забезпечувати. «У нас є громадські організації, які так само спеціалізуються на наданні соціальних послуг і вони змогли б долучатися», - зазначає аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив.
Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні (PASS Ukraine), який Лабораторія реалізує спільно з Парламентським центром (Канада) у співпраці з Верховною Радою та за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади в рамках Програми розбудови миру та стабільності (PSOPs).
Як повідомляв Укрінформ, громади Херсонщини розробили та презентували універсальні рекомендації щодо плану дій та пріоритетних напрямків відновлення життєдіяльності населених пунктів після деокупації.
ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, зокрема місто Херсон. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами.
Фото: Олександр Клименко, Укрінформ