Регулярні російські атаки дронами ближнього радіуса дії на Херсонщині почали фіксувати навесні 2023 року. З того часу вони охопили все узбережжя правого берега Дніпра й кількість їх тільки зростає. Лише за березень-травень 2025 року у Херсоні та Антонівці відомо щонайменше про 135 транспортних засобів, 106 будинків, 11 комерційних приміщень та п'ять енергетичних об’єктів, які були знищені або пошкоджені внаслідок таких атак. За цей період 313 цивільних зазнали поранень або загинули.
Про це йдеться у дослідженні громадської організації Truth Hounds.
Її представники підготували звіт щодо російських дронових атак по правобережжю Дніпра, зокрема на Херсонщині. Дані збирали на основі 39 інтерв'ю з постраждалими та свідками, трьох інтерв'ю з фахівцями у сфері безпілотних технологій і систем оповіщення, а також аналізу відкритих джерел і матеріалів моніторингу.
Документування проводили з січня до липня 2025 року як дистанційно, так і в межах п’яти польових місій до Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей. Також від серпня 2024 року команда моніторів Truth Hounds щоденно збирала інформацію про атаки дронами з повідомлень місцевих адміністрацій, каналів оповіщення про повітряні загрози, локальних медіа, сторінок у соціальних мережах і месенджерах, а також публікацій українських і російських військових блогерів та підрозділів, йдеться у звіті.
За даними дослідження, атаки російських дронів ближнього радіуса дії на цивільних та обʼєкти уздовж правого берега Дніпра та Дніпровського лиману є систематичними діями. Лише у березні 2025 року Херсон зазнавав приблизно 600-700 ударів БпЛА щотижня.
Цілями військових РФ стають жителі населених пунктів, поліція, рятувальники, медичний транспорт, комунальні служби, волонтери, об'єкти критичної інфраструктури, представники гуманітарних та міжнародних організацій. Відомі випадки застосування тактики double-tap strike (подвійний удар), коли дрони скеровують по рятувальних загонах, які прибувають для ліквідації наслідків попередніх атак, зазначили у матеріалі.
"Так, наприклад, 14 серпня 2024 року російський дрон скидного типу атакував рятувальників, які працювали на місці попереднього обстрілу у селі Станіслав Херсонської області. У результаті четверо людей зазнали поранень і був пошкоджений пожежний автомобіль", — йдеться у тексті звіту.
Все це ускладнює життя людей, ставить під загрозу роботу служб, які забезпечують надання комунальних послуг, займаються евакуацією, усувають наслідки обстрілів тощо. Зафіксовані також випадки атак російських дронів на пункти видачі гуманітарної допомоги, пишуть дослідники.
За їхніми даними, регулярні випадки використання військами РФ дронів ближнього радіуса дії на Херсонщині почали фіксувати навесні 2023 року. З Антонівки надходили повідомлення про використання БпЛА скидного типу проти цивільних та правоохоронців. До кінця 2023 року атаки безпілотників скидного типу та дронів-камікадзе охопили все узбережжя правого берега Херсонської області. Основна маса ударів припадає на прибережні населені пункти. Однак, зі збільшенням дальності польоту й використанням ретрансляторів зв’язку, атаки просуваються на все більш віддалені від берега території.
Саме Херсонщина найбільше потерпає від дронових атак РФ, порівняно з іншими регіонами на ділянці, яку проаналізували в Truth Hound. На їхню думку, це може бути пов'язано з тим, що саме тут річище Дніпра з прилеглими плавнями, що розділяють російські та українські сили, найвужчі. Крім того, саме в Херсонській області відбувалися основні спроби форсування Дніпра та встановлення контролю над річковими островами.
У серпні 2024 року в ОВА повідомляли про 3300 атак безпілотників на область у період з 13 липня до 13 серпня. За цей період загинули семеро цивільних, 112 — отримали поранення. В наступних звітах кількість ударів та постраждалих від них зростала. Вже у лютому 2025-го подібна кількість дронових ударів відбулася лише протягом двох тижнів, а у серпні кількість атак по Херсону та громаді перевищила 1500 на тиждень.
За даними моніторингу Truth Hounds, тільки за березень-травень 2025 року у Херсоні та Антонівці відомо щонайменше про 135 транспортних засобів (включно з транспортом служб швидкого реагування), 106 будинків, 11 комерційних приміщень та п'ять енергетичних об’єктів, які були знищені або пошкоджені внаслідок атак дронами ближнього радіуса дії. Також відомо про 313 цивільних, які зазнали поранень або загинули через атаки безпілотників упродовж цього періоду.
Російські дрони зокрема атакують автівки та громадський транспорт. Також окупанти дистанційно мінують дороги, щоб було легше влучити по підбитих в такий спосіб автомобілях. У Херсоні внаслідок неодноразових дронових атак деякі пасажирські автобуси змінили та скоротили маршрути. Ще складніша ситуація в Антонівці, куди наприкінці 2024 року припинили їздити громадський транспорт, швидка допомога та комунальні служби, йдеться у дослідженні.
Один з опитаних Truth Hounds свідків втратив два приватні будинки в селі Львове. За його словами, російські військові цілеспрямовано атакували його житло у два етапи: спершу звичайними вибуховими боєприпасами пробили дах, а тоді у діру, що утворилась, скинули запалювальний боєприпас, після чого будинок вигорав дотла. Таку тактику підтверджують як інформація з відкритих джерел, так і інші опитані Truth Hounds жителі Херсона, Антонівки, Станіслава та Садового. Атакуючи багатоквартирні будинки, російські військові переважно націлюються на вікна квартир, щоб дрон залетів та вибухнув у приміщенні, завдавши більшої шкоди.
Через високу точність дрони також застосовують для ударів по невеликих енергетичних об'єктах, як-от трансформатори, підстанції та лінії електропередач, по автозаправних станціях та об’єктах зв’язку. Російські БпЛА впливають і на безперебійність водопостачання. Жителька Садового розповіла Truth Hounds, що 13 листопада 2024 року дрон РФ атакував двох комунальників, які ремонтували в селі пошкоджений через обстріл водогін. Обоє отримали поранення.
"Свідки та постраждалі наводили щонайменше дві ознаки умисності атак. Для дронів-камікадзе це: а) збільшення швидкості перед влучанням; б) маневрування перед влучанням. Для дронів скидного типу: а) зависання над ціллю; б) зниження висоти перед скиданням", — написали у звіті.
Також у ньому міститься задокументований випадок погроз цивільному, який останнім залишився проживати у Тягинці. Російські військові з дрона скинули йому записку, в якій погрожували вбити чоловіка, якщо той не покине населеного пункту. Це свідчить про прагнення солдатів РФ залякати людей, примусити їх залишити свої домівки й посилити атмосферу постійного страху й небезпеки.
У російських джерелах трапляються обвинувачення українських військових у використанні цивільних як живого щита для захисту від атак. Однак, Truth Hounds не знайшло жодних підтверджень про навмисне використання українськими військовими цивільних для досягнення військових цілей. Навпаки, отримана інформація вказує, що українські військові у Нижньому Подніпров’ї облаштовують позиції поза густонаселеними районами. Також жителям небезпечних районів надають допомогу з евакуацією, діють державні програми підтримки для ВПО. До окремих населених пунктів місцева влада заборонила в’їзд сім’ям з дітьми з міркувань безпеки.
Truth Hounds зазначили, що вперше поняття "червоної зони" в контексті дронових атак у Нижньому Подніпров’ї, ймовірно, використали у проросійському телеграм-каналі "От Мариуполя до Карпат". У дописі від 7 січня 2024 року автор цього каналу повідомив, що відтепер Херсон входить до "червоної зони", і що "рух легкового будь-якого транспорту в червоній зоні означає вживання заходів для його знищення". Тоді ж він опублікував мапу, на якій Антонівка, майже весь Херсон та острови на Дніпрі були позначені червоним кольором. Аналіз дописів цього та інших каналів, які ведуть російські військові та блогери, показав, що їх автори неодноразово заохочували атакувати рятувальників та цивільних, які допомагають українським військовим.
Водночас представники громадських ініціатив та української місцевої влади використовують месенджер "Telegram" як найпоширеніший канал для попередження людей про наближення дронів. Також ведеться робота, спрямована на обізнаність цивільних щодо цієї загрози. Так, наприклад, у вересні 2024 року у Херсоні розробили коротку ілюстровану інструкцію про правила поведінки під час атаки дронів та розмістили її на інформаційних стендах по місту. Електронна версія цих плакатів доступна в інтернеті, написали у звіті.
У матеріалі умовно виділили пасивні та активні способи протидії дронам, які використовують цивільні та місцева влада. Серед пасивних — обмеження пересування, врахування погодних умов та часу доби, вибір коротких маршрутів з наявністю природних і штучних укриттів, перевага пішому руху, адже транспорт частіше стає мішенню для дронів, захист доріг та об'єктів антидроновими сітками. Також місцеві іноді звертаються до досвіду військових і використовують детектори дронів. Серед способів активного захисту — засоби радіоелектронної боротьби та використання вогнепальної зброї. Ці методи більш ризиковані, адже можуть привернути увагу російських операторів БпЛА, вважають у Truth Hounds.
У звіт дійшли до висновків, що атаки російських дронів ближнього радіуса дії на правобережжі Дніпра — це сталий елемент російської тактики. Під удар потрапляють об'єкти, що не мають жодного зв’язку з військовими цілями. Оператори дронів зазвичай діють із прямим візуальним контролем над тим, куди направляють БпЛА. Аналіз російських джерел підтверджує, що такі атаки не засуджуються, а удари по "червоній зоні" сприймаються як легітимна ціль.
"Це відкриває шлях для можливої правової кваліфікації цих дій як серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, включно з повторюваними порушеннями принципу розрізнення й невжиттям належних запобіжних заходів під час нападів. На рівні індивідуальної кримінальної відповідальності ці дії можуть становити воєнні злочини, зокрема, умисні напади на цивільне населення та/або на цивільні обʼєкти, а також злочин терору, передбачений звичаєвим міжнародним гуманітарним правом", — йдеться у висновках організації.
Джерело – Суспільне