Херсонська контрнаступальна операція стала однією з найважливіших військових подій 2022 року. Вона розпочалася 29 серпня, коли Сили оборони України офіційно оголосили про перехід у наступ. Завершилася операція 11 листопада — саме тоді українські війська звільнили Херсон від російських окупантів.
Наступ вели з різних напрямків — від заходу до узбережжя Дніпра. Українські підрозділи перекрили основні шляхи відступу ворога, зруйнували логістику та прорвали оборонні лінії, зокрема біля Берислава. Як розповів речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, росіяни намагалися зупинити просування, будуючи інженерні загородження, але українські сили швидко прорвали ці укріплення.
Ми поспілкувались з військовими, які були безпосередніми учасниками тих подій. Вони розповіли про операцію та рішучість, з якою звільняли Херсонщину.
"Ми вийшли повним складом"
Інна, позивний "Мама", старша бойова медикиня 60 окремої механізованої бригади, разом зі своїм підрозділом була на Херсонщині до 19 грудня 2022 року.
"Чому для мене Херсонщина запам’яталася такою — майже в рожевих кольорах. У мене там не було втрати побратимів. Ми вийшли повним складом. Трьохсоті були, але втрат не було", — згадує Інна.
До повномасштабного вторгнення вона працювала реанімаційною медсестрою. У складі 60 окремої механізованої бригади — з 28 лютого 2022 року. Брала участь у стримуванні російських військ в районі Інгульця на Херсонщині. 31 березня 2022 року її підрозділ звільнив від російських військ село Мала Шестірня.
"Люди звідти, скільки могли, виходили і то до квітня, до середини квітня, їм іще якісь зелені коридори давали, а потім закрили все. Дуже хвилювались за тих людей. Там росіяни активно використовували важке озброєння: танки, міномети калібру 120 мм, артилерію. Били з "Градів", "Ураганів", "Піонів", — розповідає військова.
4 вересня 2022 року Збройні сили України звільнили Високопілля. Відстань між ним та Малою Шестірнею трохи понад 10 кілометрів.
"Місцеві, які там залишалися, що вони розповідали, це було жахливо. Їх морили голодом. Жінки говорили, що вони висівки оці, якими свиней та курей годували, просіювали й з оцього борошна робили якісь коржі, щоб вижити. Десь за два дні, як ми зайшли у Високопілля мені хлопці привезли дідуся. Це була перша людина, яку я попобачила на очі, яка втрачала свідомість від голоду. Дідусь розповів, що їм на четверо людей давали десь пів буханки цвілого хліба на три-чотири дні", — згадує Інна.
Військова розповідає, що у звільнених населених пунктах надавали місцевим жителям і харчі, і медичну допомогу.
Качка без крильця
Коли закінчиться війна, Інна разом з чоловіком хоче з’їздити у село Чарівне Бериславського району, щоб зустрітися з одним із місцевих жителів.
"У село, як звільнили, приїхав хлопчина з дружиною з двома дітками. Коля його звали. Це вже кінець листопада, початок грудня був. Він прийшов до нас, приносить пакуночок і каже: "Це вам". Я кажу: "Та Коля, у нас все є, нам нічого не треба". "Візьміть". Я розгортаю, а там лежить домашня качка зарізана. І на тій качці немає шийки й крильця одного. Коля так винувато дивиться в очі й каже: "Ви вибачте, що не ціла. Ми шийку і крильце залишили дітям. Не ображайтесь, будь ласка". Ми її брати не хочемо, він її суне, сам ледве не плаче. Наступного дня, коли ми отримали продукти, ми понесли йому те все, що нам давали. Коли ми виїжджали на Бахмут, він прийшов прощатися, обіймав, як рідна дитина", — згадує Інна.
Вона згадує, як їх зустрічали люди. Каже, що такого теплого, дійсно ненаграного відношення до військових, вона після того не бачила ніде.
Про звільнення Високопілля та злочини окупантів
Полковник Владислав Волошин, речник Сил оборони півдня, брав участь у звільненні півночі Херсонської області. Він учасник АТО\ООС на Сході України, військовий журналіст. На Херсонський напрямок потрапив у вересні 2022 року.
"Мені найбільше запам'яталося Високопілля. Було декілька годин після того, як наші його звільнили. Люди підходили, говорили, питали: "Чого вам треба, може води вам винести, може ще що вам треба?". Обіймали тітоньки нас, хлопців молодих цілували: "Синочки, синочки". Я все це фільмував, я це намагався показати", — згадує Волошин.
В одному з підвалів він знайшов справжню катівню.
"Там вони (російські окупанти — ред.) проводили допити. Закидали туди всіх місцевих, кого їм здавали. Бо ці люди були незадоволені російською владою", — говорить речник Сил оборони півдня.
Техніка з-під боїв і викрадені росіянами дитячі іграшки
Військовослужбовець 60 окремої механізованої бригади Вячеслав на псевдо "Глаз" теж згадує Високопілля.
"Добре зустрічали люди. Причому, коли окупаційна армія відійшла з цього населеного пункту, а наші хлопці вже почали туди заходить, люди з'являлись на вулицях і росіяни били "Градами" по цивільних. От вони просто накривали центр селища "Градами", — розповідає Вячеслав.
Вячеслав у лавах Збройних сил з 2014 року. У травні 2025-го отримав звання Героя України за участь в операції на Лиманському напрямку. За фахом – машиніст крана металургійного виробництва. Під час Херсонського контрнаступу служив у групі технічної розвідки ремонтної роти. Силами підрозділу вони відремонтували 28 одиниць трофейної легкої гусеничної техніки, 10 російських БМП і 10 БМД.
"Я їздив понад лінією фронту, там, де проходили бої, і шукав техніку, яку можна евакуювати, привезти до нас. Або, можливо, там на місті підійти, якісь запчастини скрутити, агрегати, для того, щоб їх використати у відновленні техніки. Завдяки зусиллям нашого підрозділу ремонтної роти ми перевели статус бригади з мотопіхотної в статус механізованої. Було таке, що забирали техніку, ну, просто з-під носа. Наші хлопці на одному кінці села ще вели бій, а на іншому ми вже виводили техніку", — розповів Вячеслав.
За його словами, найбільше покинутої російськими військовими техніки під час відступу побачив у селі Ольжине.
"Я безпосередньо брав участь в евакуації техніки звідти трофейної. Відкриваєш люк механіка-водія, а там доверху все забите лахами: подушки, постільна білизна, дитячі іграшки. Ну, геть все", — пригадав військовий.
Тоді його підрозділ був у другому ешелоні — тобто не на передовій. Та через кілька днів, коли заходили в населені пункти, люди вже добре розуміли, хто це.
"Вони зустрічали нас з повагою і радістю. Було видно, що вони щиро радіють, бо прийшли свої — українські військові", — розповів Вячеслав.
Давидів Брід: перший крок додому
Артем, позивний "Зевс", військовослужбовець 79 прикордонного загону Держприкордонслужби, уродженець лівобережжя Херсонщини. Участь у контрнаступі у 2022 році брав на Миколаївському напрямку.
"Ми займали оборону в місті Миколаїв і там тримали. Вже потім в процесі звільнення території ми просувались разом зі Збройними силами. Ну, вони, звичайно, попереду були. Ми виконували свої задачі: займали певні позиції, тримали також оборону у випадку прориву", — розповідає Артем.
Першим деокупованим населеним пунктом, куди зайшов разом зі своїм підрозділом, був Давидів Брід.
"Люди нас зустріли добре, але їх було небагато. Ворог був на дуже невеликій відстані й постійно гатив по селу. Взагалі жахливо було дивитись на те, що ми побачили у селах. Вони були всі розбиті, не було світла й води. Дуже шкода було людей, особливо пенсіонерів", — згадує Артем.
За його словами, серед побратимів було багато жителів Херсонщини.
"Майже всі були місцеві у нас. То, звичайно, всі хотіли повернутись додому, всі хотіли. Напевно, це і була найголовніша мотивація", — говорить військовий.
Контрнаступ на Херсонщині: як це було і що далі
Херсон звільняли кілька днів. Операція проходила по декількох напрямках, згадує речник Сил оборони півдня Владислав Волошин:
"Я був на напрямку біля села Архангельське. Там усе було заміноване — майже всі дороги, які тільки можна було, ворог підірвав. Підірвали залізничні мости. З того боку було дуже важко заходити. Спочатку йшли наші сапери — вони знімали просто гори мін".
Наступ уздовж правого берега Дніпра почався від Нововоронцовки — там, де стоїть пам’ятник Кавуну. Волошин розповідає, що біля самого пам’ятника відбувся запеклий бій: українські розвідники однієї з бригад вступили в сутичку з ворогом.
Бій тривав кілька годин, були втрати — загинуло чимало українських військових. Росіяни застосували артилерію та реактивні системи залпового вогню.
"Після цього українські сили — бронетехніка, танки — пішли в наступ і гнали ворога аж до Дудчан, а потім наступні два-три дні — до Берислава. Я дуже багато знімав, коли ці штурмові групи проходили одна за одною, і було видно, що операція добре спланована: ми впевнено просувалися вперед і звільняли правобережну частину Херсонщини", — згадує речник Сил оборони півдня.
У 2025 – три роки від звільнення правобережжя Херсонщини. Лінія бойового зіткнення проходить по річці Дніпро. Російські війська продовжують цілодобово обстрілювати правий берег.
"Перед нами стоїть завдання звільнити всю нашу Україну, всю нашу територію, включаючи й Автономну Республіку Крим, і тимчасово окуповані території Запорізької, Херсонської областей і інших областей на інших напрямках. Тому ми сьогодні зупиняємо ворога тут, а в недалекому майбутньому ми звільнимо всі ці території", — каже Владислав Волошин.
Що відомо про звільнення правобережжя Херсонщини
З початку жовтня і до початку листопада 2022 року Сили оборони просунулися вглиб Херсонщини на 36,5 кілометрів. Загальна площа відвойованої території сягала до 1381 кв. км.
На Херсонському напрямку, 9 листопада 2022 року, Сили оборони звільнили 12 населених пунктів: Дудчани, П’ятихатки, Борозенське, Садок, Безводне, Іщенка, Костромка, Краснолюбецьк, Калинівське, Бобровий Кут, Безіменне і Благодатне.
Військові РФ намагалися врятуватися втечею з правого берега Дніпра, використавши будь-які плавзасоби.
Російські окупанти грабували населені пункти, з яких відступали, та намагались максимально пошкодити лінії електропередач та інфраструктуру Херсонської області.
На світанку 11 листопада військові РФ підірвали Антонівський міст у Херсоні. Він обвалився, кілька прольотів упали у воду.
Цього ж дня в Херсон зайшли Збройні сили України.
У зверненні 12 листопада президент Зеленський повідомив, що на Херсонщині Сили оборони звільнили понад 60 населених пунктів. На звільнених територіях і в Херсоні, правоохоронці розпочали стабілізаційні заходи.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у TikTok, WhatsApp,
Джерело – Суспільне