Сергій Лобачук — єгер Чорноморського біосферного заповідника на Херсонщині. Під час окупації його тричі викрадали та катували російські військові. Щоб уникнути подальшого переслідування, чоловік із родиною наважився виїхати з лівобережжя.
Його історію опублікувала українська правозахисна громадська організація Медійна ініціатива за права людини.
Єгер з Бехтер Сергій Лобачук відповідав за ділянку біля сіл Новочорномор'я та Путіївка. Коли почалась велика війна, він вирішив залишитись, адже відповідав за службовий інвентар та техніку. До того ж не мав жодних вказівок від свого керівництва щодо того, як діяти в умовах воєнного чи надзвичайного стану, пише МІПЛ.
Час від часу російські солдати заїжджали до села: розмовляли з місцевими, шукали колишні військові частини, орієнтуючись на старі мапи. Навідувались також і до заповідника. Вперше окупанти затримали Сергія 2 травня 2022 року. Його звинуватили у зберіганні зброї. Чоловіка закували у кайданки та вивезли до штабу, який облаштували у пансіонаті "Чайка" в Лазурному. Затриманого били, стріляли біля нього з автомата, а вранці змусили привезти зареєстрований на нього карабін. Після цього до Лобачука ще не раз приїжджали та пропонували співпрацювати — повернутись на роботу єгерем, йдеться у матеріалі.
Другий раз по чоловіка приїхали 15 вересня 2022 року. Того дня він їздив до знайомого у сусіднє село, а коли повернувся, біля його дому вже чатував мікроавтобус без номерних знаків з озброєними людьми всередині. Вони завели його до будинку, а дружину з маленьким сином вигнали геть. У Сергія вимагали гроші та золото. Коли він сказав, що нічого не має, його збили з ніг та гуртом почали бити, згадує чоловік.
"Потім полізли в сейф, забрали мисливський карабін, рушницю, сумку та всі патрони. Змусили одягти піксельну службову форму: літні штани й зимовий бушлат", — сказав він.
Лобачука привезли у посадку, де до побиття додались ще й катування електричним струмом. Від болю його знудило. Він попросив води, на що один з охоронців, знущаючись, запропонував йому "золотий дощ". Зрештою чоловіку дали пляшку з водою, а далі кинули "на підвал". Йому закидали "перевезення диверсійних груп із Кінбурнської коси до Очакова" і змусили підписати якісь папери. У тимчасовому ізоляторі Сергій пробув 38 днів, упродовж яких постійно тривали допити та катування. Без належних умов та їжі він схуд із 76 до 60 кілограмів, написали у МІПЛ.
За даними видання, разом із Лобачуком сидів чоловік, який мав саморобну відмичку. Завдяки їй вони іноді знімали кайданки, щоб перепочити, а потім знову імітували, що прикуті. Згодом співкамерник не витримав тортур, які до нього застосовували, його стан значно погіршився. Одного дня бранця витягли з камери й більше він не повернувся. Замість нього до Сергія посадили чоловіка з Херсона, якого затримали за проукраїнську позицію. У сусідній камері тримали жінку-волонтерку. Обох також катували, зокрема били струмом та душили пакетом, розповів журналістам Лобачук. У другій половині жовтня всіх, кого там утримували, вивезли з підвалу й викинули в садах біля села Кізомис.
Третє затримання відбулось вже після звільнення Херсона. Цього разу чоловіка звинуватили в тому, що чекає на своїх.
"Я ж коли в Бехтери приїхав, там багато хто вже на кацапів працював. А я всім казав: "Херсон уже звільнили, скоро й сюди наші прийдуть". Приїхали до мене, забрали ключі, документи мої та дружини", — розповів Лобачук.
Його відвезли до підвалу у будинку в Збур'ївці, який зайняли окупанти. Там його протримали близько п'яти днів. При цьому били, погрожували вирвати нігті, стріляли зі зброї біля вуха, лякали, що відстрелять палець, наказували виставити руку. Зрештою чоловіка вивезли за блокпост поблизу Новозбур’ївки та викинули на дорогу, йдеться у статті.
"Один мені написав свій номер на руці й сказав, щоб упродовж трьох днів я здав, хто є хто: в кого проукраїнська думка, в кого машини хороші", — згадує Сергій.
Після цього випадку він зрозумів, що не може більше ризикувати, та почав готуватися з дружиною до втечі. Родина переховувалась, відновлювала документи й зрештою змогла виїхати з окупації, написали у МІПЛ.
Джерело – Суспільне