Понад місяць тому жителі мікрорайону Корабел виїхали зі своїх домівок. Евакуацію оголосили після авіаударів російських військових 2 та 3 серпня по мосту, який сполучає район з містом. Люди, які виїхали, мають можливість проживати у шелтерах або за бажанням евакуюватись у безпечніші регіони України.
Жителька Херсона Ірина розповіла, що разом з сином виїхали з мікрорайону Корабел 4 серпня, після авіаударів російських військових по мосту. Зараз мешкають в одному з місць тимчасового проживання для евакуйованих.
"Встаємо о 7:00, робимо як завжди все. А потім кожен займається своїми справами. Хтось на роботу, якщо є робота, або до магазинів ходимо. У кожного свої заняття, якісь документи якісь оформляємо. Ми жили на Острові. Міст розбомбили, туди дуже небезпечно їхати. Нас взагалі там дуже бомбардують. Ні світла, ні води не було, ні газу. А тут умови добрі. Нам виділили кімнати", — говорить жінка.
Ніна говорить, що з мікрорайону Корабел теж виїхала після авіаударів по мосту. До цього дім не покидала, лишалась навіть під час підтоплення внаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС.
"Нас сюди привезли за 10 хвилин буквально. Оголосили, щоб усі вийшли. Ми не змогли навіть одягнутись, і привезли сюди. У нас все гаразд — живемо, гуляємо. Завжди чистенько, нормально. І вдома ми б, напевно, вже голодували, а тут у нас харчування дуже гарне. Мені вже 80 років, і все влаштовує. Ліжко чисте, тумбочка є, яблука нам щодня дають", — каже херсонка.
Інна говорить, до життя у шелтері звикла. Їй 83 роки. Жінка залишилась одна в будинку, на дев'ятому поверсі, тож довелось виїхати.
"Я забоялася та виїхала. Мені треба телефон поповнити, отримати пенсію, спуститися без ліфта і щось купити. А магазини усі закрили. Хоч би картоплю, щоб супчик зварити, а такої можливості не було. І мені довелося поїхати, і я тут живу: сплю, їм, купаюсь. Щойно попрала, є гаряча вода, все дуже зручно. І постелі міняють і харчів вдосталь, уже так пооб'їдалися, що я питаю: "А що це за санаторій?", — розповіла вона.
У цьому шелтері живуть 73 людини, евакуйовані з мікрорайону Корабел, розповів заступник відповідального за місце тимчасового проживання Олександр Федорець. У кімнаті, де люди перуть речі є умивальна, сушарка.
"Проводимо моніторинг потреб людей, забезпечуємо гуманітарною допомогою, допомагаємо в отриманні одягу, їжі, інших потреб. У співпраці з громадськими організаціями проводять психологічні тренінги, юридичні консультації та консультації лікарів. Також ми надаємо маломобільним людям допомогу: забезпечуємо памперсами пелюшками, всіма засобами для пересування для маломобільних", — говорить фахівчиня соціальної служби Ірина Лисиця.
Антоніна Бойчук живе в іншому шелтері у місті. Жінка евакуювалась 8 серпня, її чоловік лишився у мікрорайоні Корабел.
"Нас тут добре годують тричі на день, є, де прати. Поселили, дали нам усіляке гуманітарне харчування, ліжко. Не скаржимося на це. Просто додому хочеться, і все. Стріляли вони й зараз стріляють. Просто вдома завжди краще", — говорить жінка.
Проживають у шелтері і подружжя Миколи та Валентини Мусієнків.
"Тут ми хоч як люди почали жити, а там не було зовсім ніяких умов, тяжко було. Ми задоволені. Нас тут добре обслуговують, на найвищому рівні, гарне харчування. Ми так постраждали, зиму пережити було холодно. Хоч і нам дали опалювальні прилади, але світло не завжди було. А без електрики немає тепла. Чоловік не хотів їхати, бо каже: "Ми там нікому не потрібні", — каже жителька мікрорайону Корабел.
Валентина розповіла, що вмовила чоловіка на евакуацію після обстрілу їхньої квартири.
"Ракетний був обстріл, і ми були у квартирі. Я стояла біля вікна. І на мене посипалися ці уламки. То був кошмар, великі два скла на мене впали. Ми взяли звичайний літній одяг. Але потім поїхали та вивезли зимовий одяг", — говорить вона.
"Приходять лікарі, часто відвідують нас. І загалом розмовляють, й індивідуально, якщо у когось проблема є. Все нормально тут. Проблеми вирішують, обіцяють, що тепло буде", — каже Микола Мусієнко.
У ще одному шелтері наразі проживають 60 евакуйованих з мікрорайону Корабел, говорить відповідальний за місце тимчасового проживання Олексій Мацалковський.
"Маломобільних немає, але і 1937 року народження, і 1940-го. Вони забезпечені триразовим гарячим харчуванням, у нас в кожній секції є холодильники, є мікрохвильові печі. Є пральні машини, сушарки, тобто забезпечення всією побутовою технікою для нагальних щоденних потреб", — додав він.
Евакуація з мікрорайону була оголошена після авіаційних ударів армії РФ 2 та 3 серпня, внаслідок яких був пошкоджений міст. Станом на 22 вересня за даними МВА, евакуйовані 1700 людей, з них 56 — діти, розповів начальник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
"За даними райрад, які спілкуються з главами ОСББ, там, які обходять квартири і спілкуються, залишається трохи 200-220 людей. Ситуація складна. Вдалося титанічними зусиллями, не перебільшуючи, зробити там електрику. Є проблеми з газопостачанням. Перебита внаслідок атак мосту газова труба, тому газу немає централізованого. Опалювальний сезон під питанням взагалі, великим питанням в мікрорайоні Корабель. Це чесно, об'єктивно і це потрібно розуміти", — говорить Шанько.
Безпекова ситуація не дозволяє людям лишатися у мікрорайоні Корабел, каже керівник МВА.
"Готові розглядати питання для того, щоб влаштувати максимально комфортні умови, наскільки це можливо для людей, як і вже і в місті, в області, так і в областях нашої країни. Є маломобільні люди, які евакуйовані, частина перебуває у закладах охорони здоров'я, їм надають медичну допомогу, або в місцях тимчасового проживання відпрацьовані усі щодо можливості надання виїзду або надання житла в інших областях ", — каже він.
Джерело – Суспільне
