На Херсонщині 2025 рік, згідно з рішенням обласної військової адміністрації, оголосили роком письменника Миколи Братана. Цьогоріч йому мало б виповнитись 90 років. Письменник пішов із життя 13 березня 2010 року.
Микола Братан – поет, прозаїк, драматург, літературний критик, перекладач, пісняр. Автор романів, десятків поетичних збірок, сотень пісень та експромтів, літературознавчих розвідок. У його доробку понад 20 драматичних поем та комедій. Братан – заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені Андрія Малишка та Миколи Куліша.
Протягом 35 років він очолював обласну організацію Національної спілки письменників України та 8 років – обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Чинний голова обласного осередку спілки письменників Василь Загороднюк каже, свого часу за ініціативи Братана вдалося поновити видання літературно-мистецького альманаху "Степ", а також започаткувати серію "Літературні скарби Херсонщини".
"Микола Іванович досить активно тут теж проявляв себе – знаєте, знайти фінансування, зібрати авторів, редагувати їхні твори. Вдалося видати перші три книги: це поетична антологія "Вежі та вітрила", прозова антологія "Білий берег", антологія для дітей "Гойдалки над степом". Коли вийшли ці книги, то це було знаковою подією і ми заявили про себе, що Херсонщина є літературною", — говорить голова ХО НСПУ, поет Василь Загороднюк.
Син Миколи Братана Віктор пригадує, батько цінував спілкування з людьми. Повертаючись із відряджень, він розповідав про те, кого зустрів.
"Малим я сумував, коли їхав у відрядження. Навіть коли він їздив в Австралію, повернувся і він розказував не про те, яка красива країна, щось його там вражали якісь моменти, але те, з якими людьми він поспілкувався, чим вони дихають, кого він там побачив. Для нього більше враження справляли не якісь багатства чи гарні краєвиди, а люди, їх емоції, їх переживання, їхні думки — це для нього було паливо для творчості", — каже Віктор Братан.
"Згадав, як десь на будівництво каналу вони поїхали. Тому що не завжди в костюмах і не завжди все це виглядало. І черевики у нього були в землі. Механізатори, ті, хто в степу працював — ці люди для нього були важливіше навіть, ніж виступити десь на засіданнях або якихось культурних заходах. Він розумів, звідки він сил набрався, звідки він вийшов і цим людям віддавав свій борг", — говорить син Віктор.
Протягом життя письменник був творчим наставником для літераторів-початківців. Після його смерті, з 2013-го, раз на два роки, Херсонська централізована бібліотечна система спільно з міським управлінням культури проводила конкурс літературної творчості імені Миколи Братана. За цей час видали п’ять збірок із поетичними та прозовими творами його учасників. Повномасштабне вторгнення завадило проведенню шостого конкурсу, розповідає директорка ЦБС Галина Нежинська.
"Завдячуючи цим конкурсам і завдячуючи самому Віктору, який доклав особливих зусиль до цього, до пам'яті свого батька і талановитої людини, якій також завжди приділяв увагу молоді. І це як би вдалося тим початком нашим конкурсу, який би хотілося ще далі продовжити", — говорить Галина Нежинська.
До 90-річчя Братана бібліотека для юнацтва імені Бориса Лавреньова підготувала книжкову виставку-спогад під назвою "Патріарх письменства Таврійського краю – Микола Братан". Експозиція знайомить відвідувачів із життям і творчістю письменника, розповіла бібліотекарка Наталя Серветник.
"У нашій виставці ви можете переглянути такий розділ: "Слово про ювіляра". Тут книги, які висвітлюють біографічні та творчі досягнення автора, його шлях у літературі та вклад у культурну спадщину. Також у розділі "Поезія" — зворушливі вірші, які вражають глибиною почуттів, любов'ю та рідної землі та людей. Це дебютні збірки ""Смаглява Таврія", поетичні книжки "Луни", "Я – Сиваш", "Степові люди", "Царина", "Семенівське шосе", "Пізні дощі" та інші", — каже бібліотекарка.
Очолюваний Миколою Братаном обласний осередок Національної спілки письменників України працював на базі Центру народної творчості. Його співробітники з нагоди 90-річчя письменника реалізували інтернет-проєкт "Він в дорозі до вас...". У групі закладу "Культура-це ми!" у фейсбуці протягом січня 2025-го року публікували відео, на яких вірші поета читають працівники закладів культури, професійні читці, аматори, учні та викладачі мистецьких закладів освіти.
"Ми не могли не згадати і не вшанувати пам'ять нашого талановитого земляка його в ювілейній рік.
Може, вість промайне: був такий-то… немає…
Ви не вірте, що я передчасно погас,
А повірте в мандрівку, яка не минає,
Без печалі скажіть: він в дорозі до вас.
Протягом місяця на нашу адресу надходили безліч віршованих та музичних творів, а також відеоколажі на теми віршів Миколи Братана. Географія також поширилась і на інші регіони, крім Херсонської області", — розповіла заступниця директора Центру народної творчості Оксана Степанова.
Херсонці пригадують не тільки творчість, а й те, якою людиною був Микола Братан.
"Він працював на першому поверсі теперішнього проспекту Незалежності, у нього там була невеличка кімната і я, коли приходила, я завжди чула, він голосно говорив, підкреслено творчо, і це було так прекрасно, що це жива емоція, яка ллється і він дійсно зустрічав всіх людей з посмішкою, з обіймами. Ця його щирість вона проявлялась і в його творчості", — говорить начальниця міського управління культури Світлана Думинська.
"Це знакова фігура в історії нашого краю зокрема, і в його барвистій літературній палітрі, адже ми знаємо, що наскільки от у нього, все ж таки, різноманітний діапазон творчості. Він жив українським життям Херсона і Херсонщини, дбав про те, щоб наш край добре знали і поза межами нашого краю, навіть поза межами України", — каже науковий працівник бібліотеки, історик-краєзнавець Олексій Паталах.
"Коли читаєш твори Миколи Братана, слухаєш їх, то це настільки проникливо і правдиво, що ти буваєш і на морі, читаючи його вірш, і бачиш того метелика, і чуєш шум трави. Нам зараз цього дуже не вистачає, тому оця поезія тримає тебе і з вірою в майбутнє нашої Херсонщини", — говорить бібліотекарка Людмила Романчук.
"Найперша книжка "Смаглява Таврія" була — і тут є вірш. Нещодавно я там у фейсбуці дивився, і там на фото бериславський пам'ятник Шевченку. Один з читачів почав цитувати цей вірш, кілька рядків. Я бачу, що це батьків вірш. Через багато років, книжка випущена в 1961 році, вона десь лежала в сім'ї як подарунок. І він звідкіля пам'ятав вірш? Якщо воно залишається в пам'яті, якщо на нього десь рівняються люди, то це головний для мене показник", — каже Віктор Братан.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
