За роки повномасштабної війни кількість офіційно зареєстрованих у Херсоні шлюбів суттєво зменшилась. Спочатку на це вплинула окупація, тепер — реалії прифронтового міста. У місцевому відділі державної реєстрації актів цивільного стану весілля планують заздалегідь, адже в установі лишилося мало спеціалістів. Урочистих заходів для молодят не проводять.
Втім, навіть у ці тяжкі часи люди зустрічаються, одружуються, вінчаються, планують майбутнє і дають життя новому поколінню.
Херсонка Вікторія та Андрій Нетребенко з Кропивницького познайомилися у Херсоні у 2023 році. Андрій військовослужбовець, наразі проходить службу у лавах Збройних Сил України. Одного разу він зайшов на каву у заклад, де працювала Вікторія.
"Розмовляли-розмовляли, потім погуляли трошки. Знаєте, у такий тяжкий час я наче відчула рідну душу. Від нього таке тепло йшло", — згадує Вікторія.
Андрій каже, закохався у майбутню дружину з першого погляду.
"З роками ми подумали і вирішили розписатися. Час важкий дуже, бо я військовий. Війна йде дуже сильна. Але ми зробили міцною свою сім'ю і будемо сильнішими, ніж ця війна", — сказав чоловік.
Молодята вважають, що взаємне почуття допоможе їм подолати усі негаразди.
"Ми незламні. Найголовніше, що ми разом. А де і як — це не важливо. Нам не страшно. Яка авіабомба проти нашого кохання? Кохання — це найсильніше, що є у нас в житті. Без кохання ми не виграємо війну, не буде в нас успіху, не буде натхнення. Тому — тільки кохання і підтримка одне одного", — сказали Вікторія та Андрій Нетребенки.
Протягом війни були й заручини, й одруження, і навіть вінчання, розповів капелан 34 окремої бригади берегової оборони 30-го корпусу морської піхоти Військово-морських Сил ЗСУ Максим Бервінов.
"Нещодавно два наших офіцери одружилися, але вони поки що взяли цивільний шлюб і в майбутньому думають повінчатися. Були і молоді, і старші за 50 років, тим паче вони якраз познайомилися тут, на Херсонщині: жіночка з Дар'ївської громади і чоловік з одного з наших підрозділів, який там стояв. Вони там познайомились і вирішили спершу повінчалися, а потім ще й уклали цивільний шлюб, одружилися", — сказав він.
Кохання — невід'ємна частина життя навіть під час війни, каже капелан.
"Немає нічого, що зрівнялося б з коханням. Бо Бог є любов. І лише завдяки коханню ми можемо перемогти цю злобу в собі, яку зараз війна у серця посилає. Люди одружуються, бо бачать майбутнє, майбутнє України. Вони вірять у перемогу і створюють сім'ї. Кохання дає більше сили, звичайно. Бо нам хочеться рости, нам хочеться розвиватися заради коханої людини, нам хочеться принести перемогу на цей світ. А заради кого? Заради коханих людей, заради сім'ї. За що хлопці стоять? Щоб їхні кохані люди не відчували цієї війни", — пояснив Максим Бервінов.
Роки повномасштабного вторгнення вплинули на кількість офіційно зареєстрованих у Херсоні шлюбів. Спочатку окупація, тепер реалії прифронтового міста — все це в рази зменшило кількість одружень, говорить начальниця відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ганна Расторгуєва.
"У 2024 році ми зареєстрували 364 весілля. За січень поточного року — 21. Але, якщо порівняти з повним 2021 мирним роком, то це набагато менше. Тому що в 2021 році у нашому відділі було 1506 державних реєстрацій шлюбів. Специфіка нашого міста, на жаль, така, що багато молоді виїхали. У нас є заплановані весілля на місяць, ми плануємо. Оскільки у нас дуже мало спеціалістів, ми не можемо бути постійно готовими до того, що хтось прийде терміново одружитись", — сказала Расторгуєва.
За її словами, зараз у Херсоні не відбуваються урочисті весільні реєстрації шлюбів.
"Вже чотири рази нас обстрілювали. Нам дуже пощастило, що всі ці обстріли були в нічний час. Ніхто з наших співробітників не постраждав, але наразі більша частина вікон повилітали. Наш зал був пошкоджений після "прильоту" минулого року. Тому ті, хто хочуть урочисту реєстрацію, їдуть до Миколаєва, де їм можуть запропонувати більший спектр послуг і можна безпечніше зробити фотосесію, тому що у Херсоні це неможливо. Оскільки ми в зоні активних бойових дій, у нас наразі немає підключення до подачі заяви через портал Дія і немає підключення до шлюбу онлайн", — сказала начальниця відділу ДРАЦС.
Олег Дегусаров та Аліна Шемедюк створили родину під час повномасштабної війни. Вона — з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини, він — з Херсона. Обидва волонтери. Аліна очолює благодійний фонд. Познайомились у Херсоні, де надавали допомогу містянам.
"На той момент я була вільна і більше акцентувала свою увагу на допомозі, на війні. І тут Олег почав проявляти якісь перші нотки уваги, залишати мені таємні записки, коли я їздила в Київ. Коли приїздила назад до хабу, то залишав якісь подарунки, прибирав у кімнаті до мого приїзду, готував і приносив вечерю. Я все опиралась і тримала його на дистанції, від чого він злився", — сказала Аліна Шемедюк.
"На мій погляд, на створення сім'ї зараз не треба наважуватись. Це все має відбуватися органічно. У такі страшні часи, коли нас з усіх боків намагаються вбити, ми створюємо родину і відновлюємо наш генофонд. Тому не те, що треба наважуватись, а треба будувати сім'ї і чим більше, тим ліпше для нашої держави", — вважає Олег Дегусаров.
9 жовтня 2024 року у Олега та Аліни народилась донька Соломія. Зараз вони чекають нагоду, щоб офіційно зареєструвати свій шлюб.
"Ми хочемо зробити це для нас, це щось для родини. Ми маємо зробити це так, як ми хочемо. У нас є певні плани, певні бажання, які ми не можемо зараз втілити в умовах війни. Для нас дуже важливо бути не просто на документах, а важливіше бути повінчаними в церкві, бути парою перед Богом. Жодні суперечки, жодні різні погляди не варті сімейного щастя. Сім'я — це те, що нас зігріє в будь-яку погоду, в будь-яку пору року, в будь-який час", — сказала Аліна.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне