Щоденні обстріли, руйнування та втрати — це один бік життя у Херсоні зараз. Місто тримається завдяки людям, які його не покинули й бережуть. Вони "лікують" його рани, що виникають через обстріли й атаки російських дронів, прибирають вулиці, усувають аварії, ремонтують, перевозять, працюють, живуть.Обличчя херсонців часто бувають сумними, бо сусід з яким ти вчора спілкувався, може загинути або опинитись з травмами у лікарні. Бо будинок, у якому ти прожив все життя, одним снарядом зруйнували російські окупанти. Бо ти не можеш вийти у магазин, винести сміття, добратися до лікарні через безпілотник, який кружляє над твоїм будинком.
Херсонцям часто доводиться швидко пересуватися містом, прислухаючись до дзижчання над головою. Але вони знаходять можливість зупинитися й порадіти життю. Ми підібрали добірку світлин за тиждень, яким побачив Херсон фотокореспондент Олександр Корняков.
На площі Свободи у Херсоні до повномасштабного вторгнення завжди було гамірно. Люди приходили сюди у важливі дати й проводили різні заходи. Зараз тут майже нікого немає. Середмістя Херсона російські війська обстрілюють з особливою інтенсивністю, тому зустріти зараз на площі Свободи можна лише поодиноких перехожих, які спішать у справах. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Жінки на зупинці громадського транспорту у Херсоні клеять плакат з інструкцією, як уберегтися від атак дронів РФ, які скидають вибухівку, лютий 2025 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Чоловік скористався тишею між обстрілами та дроновими атаками російських військ й спить на візку для перевезення товарів на ринку у Херсоні, лютий 2025 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Комунальники прибирають сміття після чергового обстрілу армії РФ. Їм по кілька разів за добу доводиться виїжджати на об'єкти, щоб допомагати містянам долати наслідки російських атак. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
У середмісті Херсона залишається багато літніх людей. Попри постійні обстріли російської армії, вони не хочуть покидати власні будинки. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Місцевий котик на ринку у Херсоні. Колись багатолюдне місце торгівлі тепер порожнє, працюють тільки поодинокі магазинчики. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
У перервах між атаками армії РФ, коли не треба ховатись від російських дронів, херсонці радіють зустрічам, спілкуються й обговорюють різні теми. Суспільне Херсон
А ще можуть посидіти у парку на лавці й почитати. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Втім основне життя у Херсоні проходить в укриттях. Тут навчаються, проводять тренінги й заходи, плетуть маскувальні сітки для захисників. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Попри все у Херсоні люди живуть звичним життям. Дарують квіти, відзначають ювілеї й свята. Знаходять час, щоб порадувати рідних й близьких. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Одружуються. 12 лютого побралися Вікторія та Андрій Нетребенки. Вона — місцева, він — з Кропивницького. Познайомились у Херсоні, коли військовослужбовець Андрій зайшов до кав'ярні, де працювала Вікторія, випити кави. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
У день святого Валентина херсонці прикрасили статую на бульварі Мирному кульками з червоних сердечок. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
У Херсоні відчувається вже подих весни. У квіткових магазинах з'явились різноколірні тюльпани. Суспільне Херсон/Олександр КорняковСуспільне Херсон