Булава XV століття, яку знайшли під час міжнародної археологічної експедиції "Фортеця Тягинь" відтепер має репліку. Її виготовив херсонський коваль та реконструктор козацької доби Михайло Запорожець. Оригінал експонату зберігається у Київському обласному археологічному музеї. Виготовлену копію планують використовувати у мистецько-історичних проєктах.
Херсонський коваль та реконструктор козацької доби Михайло Запорожець розповів, що середньовічна булава, з якої він робив репліку, була знайдена під час міжнародної археологічної експедиції "Фортеця Тягинь".
"Вага самої голови, самого навершя, — 250 грамів, загальна вага — 360 грамів. Руків'я з дерева, грабу, обмотане шкірою для кращого утримування. Є темляк, щоб не злітало з руки, і декоративні елементи для ручки. Тут використаний метал сьогодення. Це сталь, зварена із сегментів, залита зсередини свинцем — так, як і в оригіналі. Вона зістарена, зроблена так, як мусить виглядати", — сказав він.
За словами Михайла, булаву він робив чотири місяці. За 30 років у ковальській справі це була перша річ подібного формату.
"Маючи сучасні технології, мені було трошки простіше працювати. А людина-майстер, який виконував цю роботу в XV сторіччі, то я вам скажу, що це навіть не настільки ковальська, скільки ювелірна робота. Найцікавіше те, що вона зроблена з окремих пластинок. І потрібно було зварювати ці пластини ковальським методом. Це доволі-таки кропітка робота і потрібно мати дуже гарний досвід", — сказав коваль.
Знайдена археологами булава була частково зруйнована, каже Михайло Запорожець. Збереглись голова і частина державки — ділянка довжиною близько 10 сантиметрів.
"Виходячи з параметрів і розмірів, які були на голові булави, реконструювалось і руків'я, і сама державка. Тобто, згідно з кількома параметрами та джерелами вийшла от така цяцька", — розповів чоловік.
Ідея створити репліку артефакту виникла у 2024 році під час роботи над віртуальним музеєм фортеці Тягинь, розповіла голова правління ХМГО "Культурний центр Україна-Литва" та менеджерка експедиції Наталя Бімбірайте.
"Розкопки тривали шість років поспіль в рамках Південної Середньовічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України на чолі з докторкою історичних наук Світланою Бєляєвою. Ця експедиція зробила дуже важливі відкриття. Фортеця Тягинь — це середньовічна перлина південної України, це коротко про європейський вектор розвитку у Середньовіччі цих земель і територій. І це для нас дуже важливо, бо у ХХ столітті це була особливо табуйована тема — спочатку російською імперією, а потім Радянським Союзом. Але чому саме важлива ця реконструкція? Знайдена булава — найдавніша на всьому північному Причорномор'ї, офіційно знайдений артефакт. Вона має дуже велике значення як для історії, так і для взагалі розуміння і відчуття нашого коріння. Найближчу до неї археологічну знахідку, з початку XVI століття, знайшли на Черкащині. Інші — датуються пізнішим часом", — сказала вона.
Наталя розповіла й про символічність булави, адже вона була знайдена у 2021 році — у 30-ту річницю незалежності України.
"І саме ця булава, швидше за все, була статусною, оскільки вона дуже невеличка. Великої шкоди як зброя вона б не могла завдати. Тоді екіпірування лицарів і вояків було таким, що такою малою вагою особливо не нашкодиш. Тобто вона була не лише зброєю, а більше статусною річчю. До того ж, коли ми тільки знайшли булаву, то на ній було видно орнамент. Того ж року експерти дійшли висновку, що булава виконана в техніці високого кування. Тому вона статусна більше, на наш погляд. Але, в принципі, могла виконувати й роль холодної зброї. Кому вона належала, поки що говорити не можемо, але ймовірно могла належати Богдану Глинському. Згідно історичних даних, він на чолі з українським військом ходив на Тягинь за наказом литовського князя, щоб боронити власне і відвойовувати території", — сказала Бімбірайте.
За її словами, креслення булави зробили архітекторки Ліза та Тетяна Євсеєви. В роботі використовували опис та фотографії артефакту, зроблені під час розкопок. Реалізувати задум їм допомогли благодійні внески від людей.
"Це не міжнародна підтримка і не проєкт, це — моя мрія. Просто я у свій день народження кинула клич такий, що у мене є мрія — зробити репліку булави і запропонувала всім, хто хоче мене привітати, скинутись на цю мрію. І народ мені задонатив. Я дуже вдячна всім, хто долучився. У нас є навіть термін "люди Тягині", тобто люди, які дуже люблять Херсонщину і конкретно нашу фортецю Тягинь. Особисто для мене це дуже важливо, тому що це про безперервність розвитку української нації, це про справжню історію, це про традиції, про те взагалі, що ми маємо знати і чим ми маємо пишатися.І ще дуже важливо, коли ми маємо справу з копіями знайдених артефактів. Це те, як зробити історію цікавою, як привернути увагу людей до вивчення нашої історії, ідентичності. І це власне привід поговорити про нашу середньовічну історію, наші витоки, бо в цьому наша сила", — пояснила голова правління ХМГО "Культурний центр Україна-Литва".
Копію булави будуть використовувати як інтерактивну складову мистецьких проєктів про історію півдня України, каже Наталя Бімбірайте. На відміну від законсервованого оригіналу репліку можна буде не лише побачити, а й потримати у руках.
"Булава наша (оригінал — прим. ред.) в даний момент не експонується, оскільки вона законсервована і зберігається у Київському музеї археології. Метал у наших землях дуже погано зберігається, піддається корозії і фактично сиплеться. І чим більше він лежить, тим гірше зберігається. Знайдена булава хоч і законсервована, але все ж не така мобільна, щоб кожна людина могла подивитись і доторкнутись до неї. Тому ми зробили копію. І те, що вона привертає увагу, ми вже побачили, бо це робить історію цікавою", — додала Наталя.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
