Культурний центр Україна - Литва запрошує долучитись всіх охочих до археологічної експедиції, яка триватиме з 30 липня до 14 серпня на Херсонщині. Інститут археології НАН України продовжує дослідження фортеці Тягинь.
Для цього треба лише заповнити анкету волонтера, повідомляється на сторінці центру.
Мета дослідження – вивчення південної ділянки кордону Великого князівства Литовського, яка була на території сучасної Херсонської області. Керівниця експедиції – докторка історичних наук Світлана Біляєва.
Організатори експедиції цьогоріч планують продовжити відкриття зовнішніх стін Тягинської фортеці й шукатимуть аналогії серед близьких споруд того часу.
"Це - і Тракайська фортеця у Литві, і фортеця у Гродно, побудова якої також належить князю Вітовту у той самий час – 1398 р., як і Тягинська фортеця. Обидві ці фортеці мають абсолютно тотожне планування – донжон квадратний за формою та фортеця у формі трикутника (Константинопольський тип). Крім того, з внутрішнього боку фортеці знайдені уламки конструкцій монументальної забудови, аналогії яким є і в описі В.І.Гошкевича",- йдеться у повідомленні.
Для волонтерів, які хочуть взяти участь в експедиції, розробили пам’ятку: що треба мати із собою.
- Намет (за наявності; якщо не маєте, зазначте в останньому питанні анкети волонтера), спальник та каремат
- Обов'язково головний убір від сонця
- Закрите взуття
- Крем захисний від засмаги
- Засоби проти комарів та кліщів
- Комплект теплого одягу, бо іноді буває холодно
- Тарілку, чашку, ложку
- Ліхтарик - обов'язково!
- Рушник, засоби особистої гігієни, капці для душу
- Лікарські засоби, які необхідні людині, виходячи з її потреб
- Змінний одяг для розкопок
Це - не перше дослідження фортеці Тягинь. Попереднє було 2016-2020 років. Тоді на городищі і на фортеці були отримані надзвичайно важливі факти, які, за даними центру, були відзначені в Україні та Литві, а також на форумах Європейської спілки археологів у Барселоні, Загребі та Берні як видатні відкриття, які набувають надзвичайно актуального значення для заповнення білих плям в історії та матеріальної культури Південного регіону України та Литви.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне