Колишні позиції російських військових, лісосмуги, поля, водойми, околиці населених пунктів та будівлі після обстрілів — все це потенційно заміновані місця, де можуть знаходитися різні вибухонебезпечні предмети на Херсонщині. Тож спеціалісти наголошують, при виявленні будь-якого підозрілого предмета – телефонуйте та повідомляйте.
Особливо це стосується дітей, які через незнання, можуть отримати травми чи загинути. Як триває робота з інформування дітей щодо мінної безпеки та чому це має відбуватися у взаємодії батьків, вчителів та фахівців — у матеріалі Суспільного.
Діти мають знати, що робити
Що робити, коли побачив вибухонебезпечний предмет, херсонка Галина Форкош почала пояснювати своїм дітям після деокупації Херсона. Їм 14, 11 та п'ять років. З кожним проводить бесіди щотижня.
"Я розумію, що це небезпечно, але ми повинні донести в такій формі, щоб дитина розуміла, що це потрібно знати, цього не потрібно боятися. Тому старшим я це пояснюю в більш дорослій формі, молодшому — більше в ігровій. У мене дитина в п'ять років знає три елементарних правила, як себе поводити, якщо ти знайшов вибухонебезпечний предмет. Не чіпай, відійди по тим крокам, якими ти прийшов, також зателефонуй 101", — розповідає Галина.
Знати ці правила, каже жінка, вимагають обставини життя в прифронтовому регіоні. Це може вберегти або мінімізувати шкоду здоров’ю.
"Тема вибухонебезпечних предметів зараз дуже актуальна, нагальна, про неї потрібно говорити, не соромитися про це і дізнаватися кожного разу більше нової інформації. Тому що моя родина стикнулася з цим не один раз за війну і ми розуміли, що знання ці нам вкрай необхідні", — каже Галина.
Необережне поводження з ВНП може призвести до травм та смерті
У класі одного з навчальних закладів Херсонського району з вибухонебезпечними предметами стикалися кілька дітей. 13-річна Марія Ільяш розповіла про ситуацію, яка сталася з її старшим братом.
"Якась дівчинка на їхній майданчик принесла снаряд. Вона сказала, що їй тато сказав, що все буде добре, він не здетонує. Вони його кидали й він вибухнув. Дуже сильно прилетіло моєму брату по ногах, та його другу. Вони потрапили до лікарні, З рештою все було добре", — згадує Марія.
Через влучання російського снаряда поруч із будинком 14-річний Роман Асаулюк з родиною вночі був вимушений евакуюватися.
"До моїх сусідів прилетіла бомба і не вибухнула. Нам довелося виходити з будівель, йти в другий кінець села і дзвонити оперативникам. Далі вони приїхали, розмінували й все було добре. Я бачив половину цієї бомби. Було дуже страшно, я боявся там знаходитись", — розповів Роман.
Габіони довкола ігрових майданчиків, заняття в укриттях чи в онлайн-форматі, таблички "Обережно міни". Такі заходи безпеки впроваджені на правобережній частині Херсонщини, аби запобігти надзвичайним ситуаціям.
Проте виявити вибухонебезпечні предмети можна в різних місцях випадково. Це можуть бути спеціально замасковані міни та розтяжки, нерозірвані снаряди після обстрілів, залишки боєприпасів на колишніх позиціях російських військових або наслідки дистанційного мінування. Через цікавість та необережне поводження з підозрілими предметами діти можуть травмуватися чи загинути.
За даними ОВА, з 1 січня по 15 грудня 2024 року на правобережжі Херсонської області від мінно-вибухових травм постраждали 50 дітей. З них: одна — померла, 49 — травмовані.
"Діти часто знаходять різні вибухові предмети. Десь пару місяців тому ми виїжджали у Посад-Покровське. Хлопчик щось додому приніс, якийсь вибухонебезпечний предмет. Коли ми приїхали, він на жаль загинув. У них в сараї був запах тротилу, як щось розірвалось", — розповів фельдшер Центру екстреної медицини та медицини катастроф Віталій Токарєв.
Не всі снаряди вибухають одразу при контакті з поверхнею чи людиною, пояснює інспектор ювенальної превенції поліції Херсонщини Олександр Тесля. Тому навіть запчастини від боєприпасів можуть нести загрозу при певних умовах.
"Діти на колишніх позиціях військ РФ знайшли вибухонебезпечний предмет у вигляді ВОГ. Три дні вони носили його, гралися, кидали. Він не вибухав, нічого не відбувалось. Вони втратили відчуття небезпеки, бо думали, що він неактивний. Поклали його на металічний предмет, умовно кажучи, на стіл. Хтось зачепив, цей ВОГ впав з метрової висоти. Вони кидали один в одного, нічого не відбувалось. Упав з метрової висоти здетонував. Кілька дітей отримали дуже тяжкі поранення", — розповів Тесля.
Як проводять заняття
Інспектори ювенальної поліції використовують різні підходи під час профілактичних занять з мінної безпеки — приклади з життя, дидактичні матеріали, макети, ігрова форма та діалог. До роботи також залучають спеціалістів вибухотехнічної служби та піротехнічних підрозділів ДСНС.
"Ми часто стикаємося з тим, що діти, через обставини в нашому регіоні, самостійно вивчили певні теми й володіють деякою інформацією про вибухонебезпечні предмети. Ми ж намагаємося їх систематизувати, відсіяти міфи від реальності й сформувати для них найкращий алгоритм дій у випадку зустрічі з небезпекою. Намагаємося їх максимально убезпечити. Донести інформацію, що небезпека поруч, а не там десь далеко. Це буквально тут, на наших землях", — говорить Олександр Тесля.
Такі заходи для дітей від шести до 17 років ювенальна поліція проводить в усіх деокупованих населених пунктах Херсонщини.
"Я вважаю, що найкраща ознака успішно проведеного заходу, це коли діти вступають у зворотну комунікацію. Коли вони ставлять запитання, діляться якимось своїм досвідом. Тоді це означає, що нам насправді вдалося достукатися до свідомості дитини. Вона нас сприймає, вона нам довіряє, ділиться своїми знаннями. Ми обмінюємось", — каже Тесля.
Восьмикласник Даниїл Ковтунов на заняттях з мінної безпеки дізнався багато нового. Хлопець каже, про деякі речі навіть ніколи не здогадувався.
"Я знав про те, що мінують, але не знав, що, наприклад, роблять такі приколи, як, наприклад, бронежилет і під нього міну. Розумів, що заміновані посадки, але я не знав, як саме виглядають ці міни усі. А сьогодні побачив ці макети. Тепер я буду знати чого приблизно остерігатись, як вони приблизно будуть виглядати. Все сфоткав, зможу ще й показати сестрі та сім’ї", — каже Даниїл.
Заступник директора школи з виховної роботи Ірина Безродня показує клас безпеки, який організували у навчальному закладі у травні. Окремий куточок тут присвячений мінній безпеці.
"Тут є усілякі гранати й інші вибухонебезпечні предмети, щоб діти могли подивитися. Щоб якщо десь зустрінеться таке в житті, то щоб вони зорієнтувалися. А ще ми звертаємо увагу дітей на оці знаки червоні знаки з черепами. Щоб вони бачили, що якщо це такий знак, ви бачите, то туди ходити не можна. Там можуть бути міни. А ще можуть бути червоні стрічки просто або груди каміння, або багато гілляк. Це може бути поміткою для того, що там є вибухонебезпечні предмети, підходити не можна", — розповіла Ірина.
Вона вважає, що навчати дітей правил поводження з вибухонебезпечними предметами та алгоритму дій при їх виявленні необхідно в комплексі. Це мають робити батьки, вчителі чи вихователі, фахівці. Інформування має бути систематичним, аби діти були більш обізнаними.
"Інколи навіть думаємо, скільки можна про це говорити? Але це дуже важливо, бо вже три роки на нашій території йде війна, була окупація, вона була замінована, тому ми постійно говоримо дітям про те, що вони не повинні ні в якому разі виходити за межі населеного пункту, дотримуватися комендантської години обов'язково.І якщо вони бачать незнайомий предмет, хоч би в який він не був цікавий, яскравий і хотілося б його торкнутися, ні в якому разі брати не можна", — розповіла Ірина.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
