За даними ОВА, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 49 громадах Херсонської області працювали 432 бібліотеки. На сьогодні 73 з них пошкоджені, 17 — зруйновані повністю. Ми поспілкувались з керівниками книгозбірень, їх працівниками та відвідувачами про те як працюють заклади в умовах війни, які послуги надають та чи може відновити роботу бібліотека, якщо її будівля повністю зруйнована.
Директорка Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара Надія Коротун розповідає про нове обладнання. Його для людей з інвалідністю надали партнери.
"І шрифт Брайля є, і така випукла, я навіть ще не знаю, як з нею працювати, моторика особливих діток, ну і тих що не бачать. Потім є невеличкий гаджет, який збільшує невеличкі тексти в десятки разів, який може фотографувати, потім апарат для збільшення. Ми були перший і єдиний центр в Україні, потім Рівне приєдналося. Таких центрів не було ніде", — каже Надія.
Будівля однієї з найбільших і найстаріших книгозбірень в Україні розташована на березі Дніпра. Зараз вона майже знищена російськими обстрілами. Тому працівники бібліотеки, які лишилися у Херсоні, працюють на іншій локації.
"Локація працює по запису користувачів, бо щодня немає сенсу. Зараз ми продовжимо роботу по інклюзії. І завдячуючи нашим партнерам, і Міністерству культури України й Німеччини, ми зараз отримали надзвичайно цікаве сучасне технічне обладнання для людей з проблемами зору. Зараз ми готуємо нову локацію. У нас був проєкт "Вікно в Америку" з Американським домом і зараз ми також хочемо такий куток, просимо у влади, щоб нам виділили приміщення до 50 квадратів. Таке рішення є, ми просто зараз погоджуємо, в якому місці це буде", - розповіла директорка.
За її словами, більшу частину фондів працівники книгозбірні зберегли, їх вивезли до безпечних регіонів країни.
"Спочатку всю літературу ховали в книгосховищах. Коли окупація закінчилася, весь архів та техніка, що залишилася, весь фонд, всі меблі — все перевезено. Якби ви бачили як боліли спини, ноги, руки у наших працівників. Я дуже вдячна волонтерам. І вперше напевно війна об'єднала дуже багато служб. Коли ми зверталися за допомогою, всі допомагали. Це була організація транспорту, виїжджали по дві-три машини щоденно з якимось вантажем. Відгукнулися волонтери, бо в нас більш жіночий колектив, наші хлопці зараз на фронті", — поділилась пані Надія.
Майже зруйнована через російські обстріли й будівля Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Книгозбірня продовжує працювати у двох форматах — онлайн та офлайн, розповідає виконувачка обов'язків директорки Ольга Крижановська.
"Ми у 2023 році розпочали новий проєкт для нас – "Мандрівний хаб стійкості". Заручилися підтримкою ХОВА, знайшли партнерів. Дякуючи їм, ми можемо відвідувати деокуповані громади й проводити заходи для дітей — це ігрові програми. Через гру ми займаємося бібліотерапією, розповідаємо про наш край, а наші партнери разом з нами приїздять до населених пунктів. У складі — юристи, психологи, лікарі. Тобто це така комплексна програма, за якою працює в тому числі Херсонська обласна бібліотека для дітей", — розповіла Ольга.
Одну із філій бібліотеки відкрили у Центрі соціальної реабілітації дітей.
"Раз у два тижні, інколи раніше, по запитах дітей бібліотекар приїздить. Діти беруть книжки й потім робиться обмін. Крім того, що робить обмін, ще проводить різні заходи для дітей. Вікторини, ігри — дуже великий спектр. Ми дуже раді, що така співпраця є", — розповів директор центру Володимир Сагайдак.
Більша частина колективу залишається у Херсоні, говорить виконувачка обов'язків директорки бібліотеки. Бібліотекарі організовують заходи для дітей у безпечних місцях.
"Ми відновили ті проєкти, які були до війни. Наприклад, "Зустрічі без прощань" — це багаторічний проєкт, завдяки якому літературні зірки України відвідували Херсон, спілкувалися з читачами. Йому понад 15 років. Ми його відновили поки що у форматі онлайн, але закцентували на ментальному здоров'ї дітей", — розповіла Ольга Крижановська.
Більшість відвідувачів однієї з бібліотек-філій у Херсоні — діти.
"Насправді цікаво, багато дуже дітей. Через це галасливо, а так приємно", — говорить відвідувач бібліотеки Захар.
Юрій приводить до книгозбірні онука.
"Я дуже задоволений, що дитина чимось зайнята. Бо немає дітей у Херсоні, дуже мало, а йому не вистачає спілкування", — говорить Юрій.
У бібліотеці діти відвідують майстеркласи, вивчають англійську мову, читають, грають в ігри, розповідає бібліотекарка молодшого відділу Тетяна Червона: "Бібліотека — це саме те місце, де вже згуртований дитячий колектив, це креативні, розумні, кмітливі діти, які приходять зараз. Тут їм комфортно".
За її словами, регулярно бібліотеку відвідують понад сто читачів.
"Книжки нові бібліотека має, нові автори. Автори саме ті, українські, сучасні, які пишуть для наших дітей сьогодні під час війни. Тут збереглися фонди. Українська література, виставлена у цьому відділі для дітей-підлітків. Література російська пішла, а все що українське є, воно цікаве, чистеньке, ілюстроване", — пояснює Червона.
Відновлювати зруйновані російськими обстрілами бібліотеки чи ні, вирішують у громадах. Саме там визначають, що є пріоритетним на сьогодні, у коментарі Суспільному розповіла директорка Департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської обласної військової адміністрації Віолетта Царькова. За її словами, на сьогодні у Херсонській області пошкоджені 73 бібліотеки, 17 - зруйновані повністю.
"Ми сподіваємося, що громади, які сьогодні знаходяться на тих територіях, де не йдуть бойові дії, вони будуть їх відновлювати. Сьогодні відновлюються бібліотеки й відділи бібліотечної роботи в тих громадах, де дозволяє безпекова ситуація. Ці проєкти відновлення фінансуються частково з обласного бюджету, частково з місцевих бюджетів. Є проєкт сьогодні завдяки Міністерству культури, який реалізується у Херсонській територіальній громаді — створення культурного простору", — розповіла чиновниця.
В області також реалізують проєкти на підтримку бібліотечної галузі.
"Реалізований проєкт відкриття "букшелтера" за молодіжної ініціативи. Саме у Херсоні завдяки співпраці відкрито три "букшелтери" і далі відкриваються ще. Завдяки ініціативі ПЕН-клубу отримали книжки. Також реалізуються проєкт "Вільні читають українською". І сьогодні з усіх куточків нашої країни надходять нам книжки від вищих навчальних закладів, від бібліотек, від простих громадян. І на Херсонщину вже отримано понад вісім тисяч книжок", — розповіла Царькова.
За її словами, в умовах війни бібліотеки стали хабами, які надають культурні послуги.
Джерело – Суспільне
