Жителі деокупованої Херсонської територіальної громади потребують різних видів гуманітарної допомоги та звертаються до благодійників. При обласній військовій адміністрації створена постійна Рада волонтерів, яка координує діяльність волонтерських рухів у всіх деокупованих громадах.
П’ять волонтерів та кілька добровільних помічників — у такому складі працює громадська організація "Мій Херсон". Її керівник Микола Воркентін говорить, офіційно зареєструвались під час підтоплення міста після підриву російськими військовими Каховської ГЕС.
"Самоорганізувались волонтери, хто як міг. Я закривав сегмент водія, керманича моторним двигуном, бо в нашій команді його не було. І я парамедик, оскільки маю досвід ще з роботи Товариства Червоного Хреста, ми там працювали у складі бригади швидкої допомоги, виїздили на прильоти. Більшість історій, знаєте, кого евакуювали, де тварин, де людей, на Острові працювали, щоб не розпилювати свої сили", — каже він.
Зараз волонтери організації допомагають жителям Херсонського району.
"Найближчим селам ми теж намагаємось допомогти тим, що є. Ми пропонуємо, визначаємо потреби й далі орієнтуємося. Перед Новим роком і зараз беремо участь в грантовій пропозиції, закриваємо вікна після прильотів, тоді нам надали кошти. Зараз йде ще один етап, люди хочуть допомогти — ми подали запит, він в процесі розгляду", — говорить Микола.
Зусилля в основному спрямовують на допомогу маломобільним людям, говорить Микола Воркентін. П'ятдесятьма жителями опікуються постійно.
"Взяти небагато людей під свою опіку, але допомагати їм максимально плідно і саме тим, чим потрібно. Соцпрацівники до нас звертаються як до таксі, яке може перевезти маломобільних у лікарні, банки. Як і у всіх: знайшли донора, закупились, або нам передали маломобільних. Та сама ситуація з гігієною. Насправді маломобільним наразі не скільки треба матеріальна допомога, як моральна", — каже чоловік.
Херсонка Олена Железньова займається волонтерською діяльністю з 2014 року. Зараз зосередилась на допомозі військовим.
"Що стоїть в пріоритеті? Наприклад, якийсь безпілотник купити зараз ми не можемо, але нам потрібна бусоль. Я шукала її і побачила об'яву, що в терміновому порядку треба допомогти вивезти автівку. Через те, що хлопцям я ганяла автівки й за їхні кошти, і за особисті з чоловіком купляли сюди на Херсон. Чоловік подзвонив, мене вже чекає в Польщі дві машини. Тобто, потреб багато. От на тому тижні ми закрили потреб більше ніж на 100 тисяч.Там потрібно міношукач, там треба сварочний апарат, десь колеса", — говорить Олена.
Після підриву російськими військовими Каховської ГЕС Олена годувала близько сотні людей, які допомагали херсонцям під час підтоплення. Зараз щодня готує гарячу їжу для 40 військовослужбовців на Херсонському напрямку. Допомагають сусідки. Олена розповідає, прокидається о п'ятій ранку.
"Поки дівчата приходять, то вже перша зварена і упакована у нас. І ми вже в процесі там доварюємо. Це якийсь салат, це якась відбивна, яйце. У нас два рази на тиждень обов'язково вареники, вареники з капустою, з картоплею. Ну, і салати: салат з буряка, салат з моркви", — каже волонтерка.
Щомісяця закуповує м'яса на 20-30 тисяч гривень, говорить волонтерка. До борщу пече пампушки, до чаю волонтерки готують солодощі, розповідає помічниця Олени Ірина.
"Готуємо різні страви. Перші страви — це супи, борщ, другі страви як вареники, пельмені, салати різні з капусти, з моркви, олів'є, вінегрети, голубці. Це дуже добра справа, і ми допомагаємо не тільки хлопцям, але й всій нашій країні, всім нашим хлопцям, які воюють за нашу свободу", — розповіла вона.
Волонтери громадської організації "Сильні, бо вільні" роздають гуманітарну допомогу херсонцям. Робити це почали з перших днів повномасштабного вторгнення, говорить керівник Ігор Чорний.
"Категорії змінюються, тому що різні моменти. І дуже багато категорій було. Зараз це 80+. Маломобільні, інваліди 1-2-3 групи. Люди, у яких скрутний стан, багатодітні, сім'ї з дітками. Тяжко вибрати щось одне, коли в дуже багатьох направленнях потрібна допомога. І люди звертаються по різних потребах. Також тваринам допомагаємо. Теж відвозимо, знаходимо місця, де можна прилаштувати", — говорить волонтер.
Продукти, засоби гігієни, дитяче харчування, ходунки та ліжка для маломобільних людей — цим намагаються забезпечити тих, хто цього потребує, говорить Ігор. Разом із Фондом Святого Мартіна де Поррес готують та доставляють обіди.
"Цього вже замало: люди втомлені, виснажені, вигорають, їм потрібно більше. Потрібні психологи, юристи. Хлопці, коли приїжджають допомагають, вони не просто їдуть по людях розвезти допомогу, а ще й психолог з ними їздить. Якщо щось людині потрібно більше, то вони фіксують. Може людині й до лікарні потрібно, або, юридичні послуги", — каже він.
Виконувач обов'язків директора департаменту розвитку економіки обласної військової адміністрації Артем Мішин говорить, підготовка до організації гуманітарної допомоги почалась ще до деокупації правобережжя.
"Робота проводилася, і на момент деокупації, 11 листопада, благодійники та організації мали уявлення, які види допомоги потрібні, що має заїхати в першу чергу, що в другу чергу і де потрібна допомога найперше. Сьогодні у нас близько 156 тисяч населення в деокупованих громадах. Насправді допомога від благодійних організацій міжнародних донорів не зупинялася ні на день", — говорить Мішин.
Сьогодні на території деокупованого правобережжя області працюють понад 50 постійних партнерів, каже Мішин.
"Наразі надають різні види гуманітарної допомоги, у тому числі — соціальна підтримка, послуги, психологічна підтримка для людей. Сьогодні усі 18 громад деокупованої Херсонщини забезпечуються гуманітарною допомогою. Це, в першу чергу, питна вода, продукти харчування, засоби гігієни. Партнери встановлюють мобільні ФАПи, тобто фельдшерсько-акушерські пункти, для того, щоб люди могли отримати первинну допомогу, обстеження", — каже він.
При обласній військовій адміністрації створена постійна Рада волонтерів, яка координує діяльність волонтерських рухів у всіх деокупованих громадах. Перелік видів допомоги постійно розширюється, розповів Артем Мішин.
"Сьогодні волонтери також підставляють плече у відновленні будинків, тобто від розбирання завалів після обстрілів, плетіння сіток для військових. Також готують продукти домашнього харчування. Ми направляємо наших партнерів на те, що ці програми існують, щоб вони розширювали ці програми. Такі, як надають грошові допомоги на придбання насіння в сільській місцевості, придбання невеликої техніки для обробітку землі, щоб люди могли щось вирощувати й самі себе забезпечувати, свої потреби для проживання. Також там існують програми мікрогрантів для того, щоб населення могло створювати свої мікробізнеси", — говорить в. о. директора департаменту розвитку економіки ОВА.
Джерело – Суспільне