Подружжя Задорожніх заснували у Нововоронцовці Херсонської області артпростір. До селища вони переїхали у квітні 2023 року. До цього жили в Одесі, куди виїхали з окупованого Херсона у вересні 2022-го. До початку повномасштабного вторгнення мали в Херсоні родинний бізнес з обсмажування та продажу кави. Поки відновлювати бізнес не планують. Кажуть, зараз вони потрібні в селищі.
За словами Ірини, з дітками займаються за технікою Монтессорі та проводять заняття з арттерапії та майстеркласи. Простір працює п'ять днів на тиждень з 9:00 до 17:00.
"Майстеркласи, які ми проводили – це виготовлення іграшок, пошиття м’яких іграшок, виготовлення картин із пластиліну, декупаж, це ми прикрашали дерев’яні коробочки та виготовляли свічки з вощини. Дітям це так сподобався, що ми наробили свічок зі старшою групою, хочемо їх реалізувати й зібрані гроші відправити на потреби ЗСУ. Це було рішення дітей, вони за це проголосували", – каже Ірина.
Початок роботи з дітьми
Працювати з дітьми почали у травні 2023-го, заняття відбувались нерегулярно. Приміщення не було обладнане належним чином, розповіла Ірина Задорожня.
"Зараз це ремонт, обладнання, а до цього ми просто збирали діток без ремонту, у нас було перше, що необхідно – столик, стільчики, іграшки, і це, звичайно, була маленька кількість діток. Коли ми вже почали брати участь у конкурсах, писати від нашої громадської організації проєкти, ми виграли декілька з них, тому змогли зробити тут косметичний ремонт, купити більше обладнання, більше матеріалів, запросити більшу кількість діток", — говорить вона.
Облаштувати простір вдалося за підтримки місцевої влади та волонтерів. Після проведених робіт, почали працювати з дітьми. Створили чотири вікові групи для відвідувачів від 2 до 16 років. Зранку працюють з малечею, після обіду – зі школярами, в яких вже закінчуються шкільні уроки. Зараз тут займаються 30 хлопців та дівчат.
"В Ірини є своя програма, яку вона розписала як арттерапевт. Вона розрахована на півтора місяця. Групи максимум до семи дітей, інакше вже їх важко контролювати. Тому групи набираються з такою кількістю, щоб вона могла їх охопити. Деякі діти ходять по 2-3-4 курси з вересня, а деяким було достатньо пройти один курс півтора-два місяці і все. Ми підрахували, що охопили вже близько 100 дітей", – розповідає Олег.
Бізнес у Херсоні
Олег та Ірина — херсонці. До початку повномасштабного вторгнення мали родинний бізнес з обсмажування та продажу кави. Власну справу почали ще у 2005 році.
"Відкрили цех, створювали команду, навчалися по всій Україні, їздили по виставках, але війна внесла свої корективи. На жаль, ми змушені були повністю припинити діяльність, бо вона була неможливою — не було як дістати сировину, та й ми не хотіли працювати з окупантами. Перший час бізнес вони не чіпали, а потім вже були натяки, щоб бізнес перереєстровували на їхній лад. Хто жив у Херсоні та працював у той період, знає, про що йде мова. Тому ми з дружиною вирішили законсервувати все, поки не буде якихось змін", – сказав Олег Задорожній.
Діяльність припинили, але з міста родина не виїхала – разом із півторарічною донькою Уляною ходили на проукраїнські мітинги. Олег пригадує: йшли, попри загрозу, що їх можуть вбити.
"Весь Херсон виходив, всі вулиці були забиті, все у прапорах було. Ми всією родиною виходили, але дійсно до того моменту, коли вже не почали стріляти і ми вже зрозуміли, що це все, нам не дають спокійно мітингувати, але ми щасливі, що змогли показати свою позицію і що Херсон не злякався", — каже він.
Чоловік помітив, як з початком повномасштабного вторгнення змінилися та об’єдналися люди. Вони стояли у чергах, допомагали один одному, підтримували.
"Ми з дитиною як йшли, не могли пройти, щоб нам хтось цукерку не дав або іграшку. Раніше я пам’ятаю підходиш до того тролейбуса з коляскою: "А можете допомогти?" А так – люди відразу поступалися місцем. Наскільки ця криза вплинула на людей, що в них активізувались такі гуманні якості. Я повірив у наших людей, став упевнений, що в нас є реально світле майбутнє. Так, є там зрадники, колаборанти, це є всюди, від цього не втечеш, але більшість показала себе з найкращої сторони", – розповів Олег.
Переїзд до Нововоронцовки
З тоді ще окупованого Херсона виїхали наприкінці вересня 2022-го. Спочатку – до Одеси, а у квітні 2023-го переїхали на малу батьківщину Ірини, до Нововоронцовки.
"Уже в Одесі у нас така ідея створення громадської організації, переїхати в моє селище, бо тоді ми вже навідувалися до моїх батьків, ми бачили, як селище постраждало наше. Трошки стало плачевно і шкода діток, які тут живуть, і порівняно з тим, що отримують діти і мають можливості в таких містах, як місто Одеса", – каже Ірина.
Нововоронцовка близько до лінії фронту, жити та працювати тут небезпечно. Та родина вирішила переїхати в селище, наголошує Олег.
"В Одесі все працює, діти розважаються, парки, торгові центри, а тут немає кому з дітьми працювати. І ми на терези поклали: тут будемо жити разом з усіма в комфорті або поїдемо на нашу малу батьківщину, де наші діти, і де ми дійсно потрібні", — говорить він.
Олег після переїзду став дияконом від православної церкви. Нині служить у селищі та їздить територією громади.
Затоплення обладнання після підриву Каховської ГЕС
Після підриву російськими військовими Каховської ГЕС цех родини Задорожніх у Херсоні затонув. Все обладнання, завдяки якому колись обсмажували каву, було пошкоджене, бо цех був розташовувався у мікрорайоні Корабел.
Поки повертатися до Херсона та відновлювати бізнес Олег та Ірина не планує. Кажуть, що зараз вони потрібні у Нововоронцовці.
"Як воно буде далі – будемо дивитися. Поки ми не вбачаємо, ну, не маємо внутрішньої мотивації, для того, щоб займатися бізнесом, все це перевозити, заново починати з цим працювати. Ми відчуваємо біль тих мешканців, де ми зараз живемо, і що ми тут потрібні, а бізнес і кошти можуть трохи почекати, поки вже стабілізується", — каже Олег.
Родина продовжує розвивати простір, в якому згодом хочуть створити сімейний центр.
Джерело – Суспільне