Ірина Тищенко — вимушена переселенка з тимчасово окупованої Каховки на лівобережжі Херсонщини. Після участі в конкурсі від одного з благодійних фондів вона виграла грант і відкрила у Тернополі творчу студію. У рідному місті до початку повномасштабного вторгнення Ірина мала мистецький простір.
Ірина Тищенко проводить у власній творчій студії майстерклас з валяння м'якої іграшки.
"Це така арттерапія. Хоч, наскільки я знаю, арттерапія і творчість — це трошки різні поняття, але насправді воно дійсно ось так працює. Коли ти займаєшся творчістю, навіть коли ти цього не вмієш, ти приходиш, пробуєш щось нове або удосконалюєшся, то ти відходиш від того, ти наповнюєшся чимось дійсно теплим", — пояснила жінка.
Вона розповіла, що майстеркласи із різних видів декоративно-ужиткового мистецтва відвідують люди будь-якого віку.
"Я дуже здивована — йдуть діти, дорослі, їх багато. Йдуть на абсолютно різні майстеркласи. І діти, і дорослі хочуть валяти вовну, ліпити глиною. Був майстерклас з декупажу, на ньому була жінка — вона вже на пенсії, переселенка. Так вона, коли виходила, то просто сяяла!" — сказала засновниця артстудії.
У мистецькому просторі Ірини Тищенко також відбуваються благодійні акції.
"Я є одним з організаторів вечорів для вдів, матерів, жінок, які втратили дітей, чоловіків та синів на війні. І ми проводимо їм чудесні виїзні вечори і майстеркласи. Насправді я беру участь всюди, де можливо", — сказала майстриня.
Грант на відкриття студії вона виграла у конкурсі від одного з благодійних фондів для вимушених переселенок.
"Я сіла і написала бізнес-план, відштовхуючись від свого досвіду. І я настільки прожила цей проєкт, я його думками, всім серцем втілила вже далеко наперед. Я вже бачу процвітання і бачу навіть розширення того всього", — згадує жінка.
У тимчасово окупованій Каховці, звідки Ірина виїхала два роки тому, вона теж займалась творчістю і мала свою артстудію.
"У Каховці в мене була студія. Вона існувала кілька років, близько трьох. Зараз точно не можу сказати, бо були перерви, пов'язані з ковідом. І навіть на момент, коли почалася окупація, я проводила заняття з дітками. Просто неба, під вишнею ми з того матеріалу, який у мене лишався, щось шили, валяли, ліпили, робили ляльок — що могли, те і робили", — сказала Ірина.
Каховчанка також поділилася власними творчими планами.
"Я б дуже хотіла, щоб тут започаткувалися так само різні види вишивки. Надалі мені б хотілося, щоб тут була гончарна глина. Щоб розвиток був в плані збільшення видів майстеркласів і взагалі творчості. І завжди було моєю подальшою мрією — це, щоб було арткафе", — сказала вона.
Джерело – Суспільне
