Під час тимчасової окупації Херсона родина Пащенків вимушено виїхали. Після звільнення міста їх оселю розтрощили російські обстріли. Наразі вони живуть у Києві. Мати Ольга знімається у соціальних відеороликах, донька Каріна – навчається на менеджера у столичному виші, виготовляє їстівні букети та їздить до військових таборів.
Розбиті вікна, прошиті уламками снарядів стіни та меблі, засипана склом квартира, пробитий дах багатоповерхівки — такою побачила свою оселю після обстрілів російських військових херсонка Ольга Пащенко у лютому 2023 року.
"Нам, можна сказати, пощастило — перед нашими вікнами росло велике дерево, і ця бомба доторкнулась до дерева і розірвалась раніше, не у квартирі, а раніше. Але все одне пошкоджені всі вікна, всі меблі, стіни, стеля, все розтрощене", — говорить Ольга.
На момент обстрілу у квартирі ніхто не жив. Родина Пащенко у вересні 2022 року виїхала з на той час окупованого Херсона.
"На той час міст вже був перебитий, ми зібрались, мабуть, за день і виїхали. Виїхати з першого разу нам теж було важко. Ми виїжджали поромом, від Нафтогавані до Голої Пристані. Вони дозволяли переїхати цим поромом, якщо поряд перевозитимуть нафтопереробні машини. Тобто, прикривались цивільними людьми", — каже жінка.
Наразі родина живе в Києві. Ольга продовжує працювати дистанційно в одному з закладів культури Херсона. У столиці вона почала зніматись у соціальних відеороликах. Акторський досвід, каже, має – брала участь у масовці під час знімання фільму "Редакція" Херсоні.
"Я взагалі люблю пробувати все нове. Коли до Херсона приїздили знімати фільм "Редакція", я теж випадково потрапила на кастинг і мене підібрали на актора масових сцен. Знімання проводилось як в Херсоні, і на Станіславських скелях, і в Олешківському лісі. Ці зйомки наразі дуже важливі, бо зараз там нічого не лишилось", — розповіла вона.
Донька Ольги Каріна — студентка. Після виїзду з Херсона, закінчила одинадцятий клас на підконтрольній території та вступила до Київського економічного університету імені Вадима Гетьмана.
"Коли поступала, мала можливість поступити за кордон. Але саме війна дала мені зрозуміти, що це не мій варіант. Я хочу лишитись в країні, я хочу залишитись в Україні, Особливо після війни потрібно буде багато роботи робити тут і підіймати нашу країну. Через окупацію багато хто з моїх однокласників переїхав саме до Києва. А потім ще переїхали ті, хто вирішив тут навчатись", — говорить Каріна.
За словами Каріни, попри все вона намагається жити повноцінним життям. Знаходить для себе нові хобі. Дівчина проходила навчання у військовому таборі.
"Там є різні фізичні навантаження, ти проходиш смугу перешкод, В деяких ти ночуєш в наметах, спальниках. В деяких є трохи більш умови ліпші, де в будинку ти ночуєш. Вас вчать розбирати зброю, накладати турнікети. У мене дуже багато різних хобі. Я роблю прикраси з бісеру, я роблю букети різні, солодкі або солоні, дивлячись, що захоче людина, яка в мене замовляє", — каже дівчина.
Ольга та Каріна кажуть, попри те, що намагаються жити звичайним життям та знаходити для себе нові захоплення, вони сумують за Херсоном.
Джерело – Суспільне
