3 травня 2023 року. Наймасованіший обстріл Херсона російськими військами. Того дня Херсон зазнав великих втрат — загинули 24 людини, 51 — отримала поранення. Всі вони цивільні: медики, працівники обленерго, провідник потягу та вчителька. Ми поспілкувались з рідними, знайомими та колегами загиблих того дня херсонців.
Третє травня 2023 року — Херсон під масованим обстрілом впродовж дня. Під вогнем опинились залізничний вокзал і переїзд, будівельний магазин, супермаркет, автозаправка та будинки. Загинули 24 людини, 51 — отримала поранення.
У той день херсонка Тамара Смолярчук втратила маму та молодшу сестру. Загиблі проживали у мікрорайоні "Корабел", там вже тоді не було опалення та води. А коли армія РФ почала сильно обстрілювати, переїхали в інший — на Склотару, у приватний будинок.
"Третього травня російський снаряд влучив в їхній будинок. Вони обидві загинули на місці. Маму звали Шахматова Варвара Стефанівна, вона все життя працювала в обласній лікарні, була медсестрою. Молодша сестра Олена Кирпиченко 20 років пропрацювала вчителькою молодших класів у школі №28. Випустила чотири покоління дітей. Її дуже любили, знали в усьому місті. Куди не піду, всюди її учні працювали", — розповіла Тамара Смолярчук.
Близько 14 години російські військові обстріляли супермаркет "АТБ". Лікарка Херсонського регіонального онкологічного центру Ніна Могила отримала поранення та контузію. Жінка пригадує, як на місці вона намагалась надати першу медичну допомогу своєму колезі, завідувачу гінекологічного відділення Олександру Моргунову, але чоловік помер у лікарні.
"Спочатку він приїхав у магазин, а потім я. Приїхала туди тому, що місто йшло на комендантську годину на три дні — п'ятниця, субота, неділя. З Олександром ми працювали з 2018 року. Він був хорошою, ввічливою, чуйною людиною", — говорить лікарка.
Старша медична сестра гінекологічного відділення Валентина Поленяка була знайома з Олександром Моргуновим понад 40 років. Разом вони працювали в онкоцентрі з 1991 року.
"Я асистувала Олександру Моргунову в операційній як операційна сестра, була присутня на операціях. Він дуже гарно оперував, добре поводився з пацієнтами. Він був кращий хірург у диспансері, гінеколог. Чемний та добрий", — каже колега загиблого.
За словами медичної сестри Тамари Соловйової, Олександра любили в колективі та його пацієнти.
Олександр Моргунов очолював гінекологічне відділення більш як 16 років, розповіла директорка онкологічного центру Ірина Сокур.
"Олександр дав поштовх розвитку гінекологічного відділення. За всі роки роботи він підготував 7 лікарів, які, його учні, стали першокласними лікарями-гінекологами. Як хірург він за весь свій час роботи, понад 32 роки працював у нашому закладі. Виконав понад 9 тисяч хірургічних втручань у жінок. Як людина він був спокійною, врівноваженою людиною, любив пошуткувати, неконфліктний та надійний", — згадує Ірина Сокур.
Під час окупації Херсона Олександр Моргунов відмовився співпрацювати з окупаційною владою. Він не виїхав з Херсона, бо не міг лишити своїх пацієнтів. На той час в онкоцентрі залишалися працювати два лікарі.
"Після окупації, коли ще погіршилася ситуація в плані електропостачання, почалися обстріли і виїхали лікарі з променевої терапії. Тоді Олександр Олександрович опанував іще одну професію — лікаря з променевої терапії. У відділенні він був як господар. Туди завжди було приємно зайти: чисто, затишно, спокійно. Він живе в нашій документації, наказах та у наших серцях. Вже пів року пройшло, але ця рана ятрить", — говорить директорка онкоцентру.
Старша медична сестра відділення анестезіології та інтенсивної терапії однієї з херсонських лікарень Тетяна Кириченко також загинула під час обстрілу супермаркету.
Як розповіла колега загиблої, молодша медична сестра Тетяна Єгорова, жінка проживала поблизу магазину та після роботи домовилась з чоловіком зустрітись там.
"Вони жили на Бериславському шосе, поблизу того супермаркету. Наступного дня ми прийшли на роботу, а вона ні. Потім уже нам сказали, що сталася трагедія", — пригадує жінка.
Тетяна Кириченко була медсестрою-анестезіологинею, працювала і в операційній, і в палаті, розповів завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Андрій Сис.
"У нашому відділенні вона була однією з найдосвідченіших та дуже відповідальною працівницею, пропрацювала понад 20 років. Після початку війни наша старша медсестра, яка тоді працювала, поїхала в Німеччину і Тетяна Володимирівна стала виконувати обов'язки старшої медсестри", — говорить Андрій Сис.
За його словами, зазвичай Тетяна приходила на роботу за годину до початку зміни і ніколи не запізнювалась, говорить завідувач відділення.
"В той день на телефонні дзвінки її телефон не відповідав. Уже тоді стала така тривога на душі за неї, ми відчули недобре. Та почали обдзвонювати інші лікарні. Виявилось, що до обласної потрапив її чоловік, але через деякий час він помер. На жаль, вони потрапили в самий епіцентр обстрілу", — сказав завідувач відділення.
Як повідомила Служба безпеки України у відданні наказу масовано атакувати місто підозрюють:
- генерал-полковника Олега Макаревича – командувача угрупованням військ ЗС РФ "Днепр";
- генерал-лейтенанта Аркадія Марзоєва – командувача 22-го армійського корпусу Чорноморського флоту РФ;
- підполковника Дмитра Жаркіх – командира 8-го артилерійського полку берегової оборони 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту РФ.
Джерело – Суспільне