Протягом останнього тижня жителі Херсонської області втратили значні суми коштів, натрапивши на шахраїв. Аферисти використовують відомі схеми, але жертв менше не стає.
Зловмисники видають себе за банківських працівників, використовують фальшиві чат-боти в месенджерах або пропонують нібито вигідні угоди, які виявляються обманом, повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області.
Так, 54-річна жителька Херсона отримала дзвінок від невідомого, який представився співробітником банку. Він повідомив, що на її банківській картці зафіксовано підозрілі дії, тож для «збереження коштів» необхідно терміново переказати гроші на інший «безпечний» рахунок. Під тиском зловмисника жінка перерахувала 15 000 гривень на вказану картку. Під час подальшої розмови шахрай переконав її надати останні чотири цифри номера картки та CVV-код, стверджуючи, що це необхідно для перевірки. Після цього з рахунків було списано ще 21 000 гривень і 2000 євро кількома транзакціями на різні картки.
46-річний херсонець також став жертвою подібної схеми. Невідомий зателефонував із номера, який здавався офіційним, і представився працівником банку. Він повідомив про нібито несанкціонований доступ до рахунків чоловіка й попросив підтвердити дані карток для «захисту». Довірившись, херсонець надав конфіденційну інформацію, після чого з його банківських карток списали 32 969 гривень кількома транзакціями.
65-річна жителька Херсонського району знайшла в месенджері неофіційний чат-бот, який видавав себе за представника банку. Вона написала в чат, щоб отримати інформацію про збільшення лімітів на зняття готівки. У відповідь їй запропонували зв’язатися з «менеджером» через особистий профіль у месенджері. Під час спілкування жінка надала дані своїх банківських карток та карток чоловіка, вважаючи, що це необхідно для оновлення лімітів. У результаті шахраї отримали доступ до їхніх рахунків і списали 315 209 гривень, переказавши кошти на інший банківський рахунок.
62-річний містянин отримав пропозицію від знайомого придбати пальне за вигідною ціною на заправній станції. Знайомий надав номер телефону для оформлення замовлення. Коли чоловік зателефонував, невідомий підтвердив угоду та попросив переказати 16 800 гривень на вказану картку як передоплату. Заявник виконав переказ і приїхав на заправну станцію, щоб забрати пальне. Однак там йому повідомили, що жодних коштів не надходило, а угода була фіктивною.
Поліція вкотре нагадує:
- перевіряйте інформацію на офіційних ресурсах банків чи компаній, зателефонувавши на гарячу лінію або відвідавши сайт;
- ніколи не повідомляйте конфіденційні дані (CVV-коди, пін-коди, SMS-коди) стороннім особам, навіть якщо вони представляються працівниками банку;
- уникайте спілкування з неофіційними чат-ботами чи «менеджерами» в месенджерах – використовуйте лише перевірені платформи;
- не переказуйте кошти за товари чи послуги, доки не переконаєтеся в їхній наявності та надійності продавця;
- якщо пропозиція здається занадто вигідною, перевірте її через інші джерела, щоб уникнути обману.
Фото ілюстративне, Unsplash
Джерело – Гривна