Жителі Станіславської громади помітили, що в їхніх селах стало менше птахів, частіше почали траплятися загиблі кажани. Усе це є наслідком вибухів, адже громада практично цілодобово перебуває під ворожими обстрілами.
Тварини так само страждають внаслідок війни, як і люди: теж отримують поранення чи гинуть через обстріли, теж стають переселенцями, тікаючи в більш безпечні регіони.
КАЖАНИ ГИНУТЬ ВІД ВИБУХІВ
У Станіславській громаді Херсонського району люди помітили, що через вибухи гинуть кажани.
«Мені й раніше знайомі розповідали, що бачили після обстрілів мертвими цих мишок. А днями я і сама стала свідком такого. Йшла в лікарню і помітила на дорозі тільце кажана, а поруч – кров. Видно було, що впав він нещодавно – якраз перед цим був черговий обстріл», – розповіла «Гривні» жителька Станіслава Олена.
Загиблий через обстріли кажан у Станіславі, вересень 2024 р. Фото надане місцевою жителькою Оленою
В Україні кажани внесені до Червоної книги, і сьогодні внаслідок війни їхня популяція катастрофічно зменшується. Вони масово гинуть у місцях бойових дій. Зоологи пояснюють, що рукокрилі мають дуже чутливий слух. І те, що для людини можу бути просто гучно, для цих нічних тварин – смерть.
«Ми не зможемо оцінити масштаб трагедії, але я впевнена, що дуже багато кажанів вже загинуло й загине. Рукокрилі орієнтуються на звук, вони дуже залежні від сили звука. Я можу собі уявити, як вони страждають від контузії, не можуть орієнтуватися», – каже Анастасія Доманська, ветеринар єдиного в Україні Центру реабілітації рукокрилих, що знаходиться в Харкові. Тут опікуються кажанами, яких часто привозять з фронту.
МИ ВТРАЧАЄМО ПТАХІВ
Водночас у Станіславській громаді помітили також і зменшення кількості птахів. Хоча тут спостереження відрізняються.
Днями голова ОТГ Іван Самойленко опублікував такий допис у соцмережі:
«З початком війни та постійними щоденними обстрілами Станіславської громади зникають як види, так і поголів’я птахів, що проживали у нас постійно, та тих птахів, що курсують у теплі краї.
На вулицях зникли горобці, шпаки і ластівки, синиці, у скелях не видно стрижів і ракші, на лимані відсутні чайки, зменшилася кількість диких качок. У приватному секторі любителів голубів також значно зменшилася їх кількість і різновид. Практично вже зникли дикі голуби, полетівши в тихіші місця.
Сьогодні можна побачити на лимані бакланів і пеліканів, що частково плавають на воді, харчуючись рибою, а переважно перелітають в інші – затишніші від вибухів місця».
У коментарях місцеві жителі додають, що також давно не бачили ворон і жайворонків.
«У нас теж нещодавно в селі була дискусія про горобців – куди вони поділися? То думки розділилися: хтось їх постійно спостерігає на своїх угіддях, інші вже давно не помічали», – поділилася спостереженням пані Людмила із сусідньої громади.
Те ж саме нам розповіла й жителька Станіслава Олена. За її словами, горобців на її подвір’ї зараз чимало – виклювали весь виноград. До того ж цього літа жінка помітила велику кількість ластівок у селі. А ще, каже пані Олени, перед світанком, якщо стоїть тиша, чутно спів пташок, серед яких – чимало невідомих голосів пернатих, схожих на лісових мешканців.
Як розповідала «Гривна» навесні цього року, в одному з дворів у Станіславській громаді, звідки виїхали господарі, поселилися фазани. Птахи дражнять собак і голосно кричать.
Як пояснює орнітологиня Ганна Кузьо, найбільшою причиною зменшення чисельності популяцій та навіть зникнення видів птахів є втрата природних біотопів, тобто домівки, де вони звикли жити й давати потомство. Крім того, вибухи та обстріли є сильним стресовим фактором для птахів, чимало з них гинуть під час вибухів.
«Під час вибухів птахи можуть втікати від джерела звуку, навіть якщо це вночі. Іноді вони гинуть від зіткнень з будівлями чи дротами під час цього. Постійні вибухи тим паче шкодять птахам», – написала Ганна Кузьо на своїй сторінці.
Головна світлина ілюстративна: пелікани на Одещині після ворожого ракетного обстрілу. Квітень 2024 р. Фото: ГУ ДСНС в Одеській області
Джерело – Гривна