З побаченого у тік-ток: рос-самка сказала, що вони відсилають на фронт мальчікам “продукты жизнедеятельности”.
Папапара-пам!
Всьо правільно дєлаєтє!
***
Нещодавно я написала про 250 тисяч “гарних узьких”, а ФБ взяв і удалив публікацію, бо в мене ворожі вислови до певної групи людей. Тобто їх уже й хорошими називати не можна?
***
Фейсбук питає: “Що у вас на думці, Олександр?” А я, як людина вихована (місцями) – краще помовчу. Цензурних слів в голові лишається все менше. Мій Херсон ці нехороші “люди” (хоча проситься інше відповідне слово) руйнують і досі. Хочеться, щоб вони скоріше п̶о̶в̶и̶з̶д̶и̶х̶а̶л̶и̶ пішли з миром додому.
***
За дітей в окупації -окреме пекло для росіян. Хочеться вірити у вищі сили, але є лише надія на ЗСУ
***
Замість ліхтарів у місті один Місяць на небі. Добре, що сьогодні з-за хмар виглядає.
***
росіяни на Херсонщині воюють з літніми людьми. Напевне, їх бабушкі і дєдушкі на болотах ними пишаються.
За сьогодні вже.
В Іванівці поранили 81-річного чоловіка та його 76-річну дружину. В наслідок обстрілу військовими РФ Центрального району Херсона поранення отримала 85-річна жінка.
***
Суд дав херсонцю Дмитру Таморянському дванадцять років в’язниці по статті про державну зраду.
Суд також конфіскував все майно засудженого.
27 січня хлопець надіслав росіянину в Telegram фото військкомату одного з районів Одеси.
Також він 28 січня пропонував росіянину пошукати додаткових людей для фотографування військових об’єктів.
31 січня Таморянський сфотографував та зняв на відео будівлю прикордонного загону. Ці матеріали він теж надіслав росіянину.
За це Дмитро Таморянський отримав 4 тисячі 4 гривні та 98 копійок. Він визнав свою провину, але на суді намагався доводити, що не розумів факт вербування росіянами.
Це йому не допомогло і Таморянський був визнаний винним.
***
На Херсонщині посилять сталість мобільного зв’язку та телерадіомовлення
Кабмін виділив з резервного фонду держбюджету на забезпечення українського телевізійного та радіомовлення, а також мобільного зв”язку у прифронтових регіонах понад 48,1 млн грн.
***
Зайшла у фейсбук і до сліз – суперечки про Марію, Ісуса. Розвінчання, так би мовити, атеїсти, іншовіри і тп і тд. Наче, як колись. Наче нормальність нині є, коли і це-тема.
Щодо мене – ніколи не відмовлюся від Різдва, бо суп грибний ввечері від мами-ще в жодному ресторані не їла смачнішого. А потім день і домашні ковбаски – та ні, ніколи я не буду атеїстом, бо то інакше як божественною їжею це не назвеш.
Наша пам’ять, історії від бабусь, рецепти, традиції. Вони зникають, але трохи лишиться і далі. Це робить нас особливими.
Джерело – Гривна
